Поділитись
Економіка України серйозно постраждала від наслідків пандемії коронавірусу. Тисячі малих підприємств не «пережили» жорсткий кількамісячний карантин; багато з них через брак обігових коштів, замовлень та зриви контрактів пішли на змушене скорочення штатів як спосіб економії. Відтак робочі місця стали найбільш болючим місцем економічної рецесії. За офіційними даними, на біржу праці стало майже півмільйона співгромадян, міжнародні ж структури оцінюють це число мінімум втричі вище. Якими є перспективи відновлення, майбутнього промислового розвитку, створення робочих місць в Україні – для одного з телевізійних каналів України розповів президент УСПП Анатолій Кінах.
Він відзначив, що проблеми на ринку праці не є наслідком лише втрат бізнесу за останні місяці. Основна причина – тривала стагнація в промисловості та тих її галузях, які колись забезпечували роботою тисячі українців. За 7 місяців поточного року промисловість впала на 8%, а окремі напрямки показали більш критичні цифри. До прикладу, у машинобудуванні скорочення виробництва на 22%, легка промисловість «просіла»на 15%, в гірничо-металургійному комплексі негативна динаміка на рівні 12-14% і т.д.
Складні погодні умови цьогоріч завадили і «локомотиву» української економіки – аграрній сфері, яка теж втратила близько 20% обсягів виробництва.
Президент УСПП переконаний: залишати промисловість і бізнес-сектор без розумної державної підтримки не можна. Потрібні антикризові пакети заходів, що дадуть змогу підживити економічну активність в державі та втримати, а в подальшому і наростити необхідний обсяг робочих місць.
«Ми в УСПП ведемо моніторинг заходів, які вживаються в усіх розвинених країнах світу і спрямовані на мінімізацію економічних наслідків пандемії коронавірусу. В переважній більшості країнами приймаються масштабні антикризові пакети, затверджені чи рішеннями національних урядів, чи указами президентів», – аргументує Анатолій Кінах.
Лідер ділової спільноти наводить приклад: у світі тепер поширена практика: якщо підприємець зберігає чисельність свого штату до 90% та не скорочує працівників, він отримує незворотну фінансову допомогу від держави у розмірі мінімальної зарплати працівників – для поповнення фонду заробітної плати, а також має право брати кредити за 0% ставкою для поповнення обігових коштів.
«Це серйозна підтримка, і тому рівень безробіття в державах, які запровадили таку практику, невисокий», – каже президент УСПП.
У нас же, за час карантину на біржі праці опинилося 490 тисяч українців, хоча в 2019р. було лише 276 тисяч. І це лише офіційні цифри, реальна ж статистика не враховує так званого прихованого безробіття, коли є спорадичний дохід або ж зарплата виплачується із затримками чи урізаною.
В УСПП рекомендують Президенту, уряду та парламенту орієнтуватися при прийнятті рішень щодо ринку праці та соціального забезпечення на методологію Міжнародної організації праці. За нею, в Україні статус безробітних мають більше 1 млн. 600 тисяч громадян, а це практично 9% економічно активного населення. Незалежні ж експерти і взагалі пропонують оцінити безробіття в 3 млн. непрацюючих.
«Це є дуже тривожними фактами, на них потрібно звернути пріоритетну увагу. Головне – утримати робочі місця та розвивати національний ринок праці. Адже розраховувати на мільярдні перекази заробітчан для підтримання економіки домогосподарств вже не вийде. Як стимулювати ринок праці? Прийняти стратегії розвитку і відповідні держпрограми для пріоритетних галузей промисловості, не заважати бізнесу постійними новаціями, підвищенням штрафів чи оподаткування. Ще надзвичайно важливо і далі спрощувати доступ до кредитів за адекватними ставками, що має зробити вітчизняну продукцію і виробництва набагато більш конкурентоспроможними», – зазначив президент УСПП.
Нагадаємо, УСПП та Антикризова рада громадських організацій передали Офісу президента, уряду і парламенту документи «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет» та додаток до нього – невідкладні антикризові заходи, котрі наразі вивчаються в уряді, опрацьовуються в парламенті. Деякі пропозиції вже враховані, інші – наприклад, локалізація виробництва – ще на стадії обговорення. Проте і темпи, і обсяги економічних реформ надто повільні та є недостатніми в тих кризових умовах, в котрих опинилася промисловість і бізнес в Україні, переконані в діловому союзі та закликають влади більш активно напрацьовувати необхідні рішення в діалозі із бізнесом.