Поділитись
2021 рік став нелегким для більшості виробників, не виключенням став і сектор агропромислового комплексу. За цей період відбулося скорочення посівів, основною причиною була оптимізація витрат. Кінець минулого року приніс також шокові ціни на енергоносії – газ та енергетичне вугілля. Переробна галузь, тепличне господарство тощо – зазнали значних втрат. Зокрема, у сфері вирощування овочів в теплицях третина виробництв (30%) змушена була закритися.
Такі форс-мажори позначилися на цінах. Переробна промисловість у грудні мала інфляцію в 28%, значно здорожчали у річному вимірі хліб (+23%), м'ясо птиці (на 26,6%), гречана крупа (27,6%), капуста (+128%) та ін. продукти. Ця тенденція зростання цін збережеться і в 2022 році, прогнозують експерти Українського союзу промисловців і підприємців.
До слова, НБУ так само очікує чергового зростання комунальних тарифів, а також інфляції (7,7% у 2022 році). Варто відмітити, що споживча інфляція вже в рази вища – більше 10%, а промислова – рекордні 62%.
Відтак, уряду разом із представниками ключових галузей слід переглянути стратегію продовольчої безпеки України. Це здатність країни забезпечити громадянам якісні і безпечні продукти харчування, фінансово і фізично доступні.
Передовсім вона має враховувати антикризові заходи для виробників – доступність кредитів, можливість використання достатніх обсягів дешевшого газу власного видобутку, податкові стимули для модернізації підприємств, досягнення енергоефективних показників та ін.
Особливу увагу слід приділити хімічній промисловості, що є однією з найбільш постраждалих від аномального росту цін на газ. Тут газ є сировиною і складає до 80% собівартості кінцевого продукту – мінеральних добрив. Така ситуація ставить під загрозу ефективність весняної посівної. Вже нині вітчизняні аграрії використовують норми добрив, значно нижчі, ніж в ЄС і США, а цьогоріч цей показник просяде ще на 9-10%. Безпосередній вплив на врожайність колосальний.
Тут є кілька ключових моментів. Зараз забезпеченість вітчизняних с/г підприємств мінеральними добривами для проведення польових робіт становить у середньому 11% - за інформацією уряду.
За заявою ж Всеукраїнської аграрної ради, дефіциту міндобрив в країні немає.
Втім, слід звернути увагу на той факт, що знижені поставки вітчизняних виробників компенсуються імпортними поставками, що на початок поточного сезону зріс втричі. По деяким позиціям цей показник вже становить 50%.
Кон’юнктура на світових ринках змінюється, і багато в чому на неї впливає геополітична ситуація, пов’язана із можливою ескалацією російської агресії. Кінцеві компанії-бенефіціари постачальників нам добрив – це переважно російські. Висновки тут очевидні.
Інша причина – ціни на газ вдарили не тільки по українському хімпрому, але й європейському. В багатьох країнах скоротили виробництво мінеральних добрив. Внаслідок цього формується дефіцит даної групи товарів на міжнародному ринку в цілому.
Тому за цих обставин критично важливо унезалежнюватися від імпорту мінеральних добрив та натомість завантажувати наявні українські потужності. Головне питання - ціна на газ, а також обсяги його поставок для хімпрому. УСПП наполягає на тому, щоб уряд провів цільову зустріч з представниками постраждалих галузей промисловості щодо мінімізації негативного впливу, спричиненого різким зростанням вартості енергоносіїв.
Для забезпечення продовольчої безпеки уряду також необхідно розробити план дій щодо створення достатніх резервних запасів зернових культур, покращити логістичні ланцюжки в АПК, стан сховищ для овочів тощо. Це комплексна системна робота, і такі кроки, як держрегулювання цін на соціальні групи товарів чи ініціатива з так званими «продуктовими картками» – лиш мала частина, яка також має і перестороги. Зокрема, і з тієї точки зору, що уряд має враховувати не тільки платоспроможність споживачів, але й стан промисловості. Детальніше читайте тут.
«Так чи інакше єдиний правильний варіант – це щоб такі кошти витрачалися на українську продукцію. Інакше криза у виробництві продовжуватиме погіршувати платоспроможність населення і «картки» тут вже не допоможуть. Нам потрібне відновлення економічного зростання, скорочення інфляції в промисловості. Виробники потребують прозорої державної підтримки, як це давно вже роблять і країни ЄС, і США», - зазначили в УСПП.
Питання забезпечення власної продовольчої безпеки стає ще більш актуальним на фоні схожих проблем у світі. Споживання добрив зменшили в ЄС. Під кризу попала кавова індустрія в Бразилії, фермери США скоротили посіви. Погодні умови спричинили дефіцит продукції з Австралії, деяких країн Азії тощо. Йдеться вже про небезпеку світової продовольчої кризи в 2022-2023 рр. Найактивніше в даному напрямі себе веде Китай. Уряд цієї країни оприлюднив "План дій по збереженню продуктів харчування" ще у листопаді 2021 року, паралельно збільшивши імпорт зернових та іншої продукції АПК
«Тому саме на часі широка дискусія уряду, бізнесу і експертів як пройти даний етап правильно, забезпечивши доступною фінансово та якісною продукцією внутрішній ринок, а також збалансувати і експортні показники», - підсумували в діловому союзі.