Поділитись
У розвинених країнах світу частка продукції хімічної промисловості у ВВП становить 12-18 % (у Китаї наразі 20 %). В Україні в найкращі роки цей показник був 6,1%, а після початку повномасштабного вторгнення рф впав майже до 2%.
Хімічна галузь втратила у війну 62% виробництва, а економічно активними лишаються тільки 47% підприємств. Та й ті завантажені на третину. Поза тим, є засилля імпорту, що подекуди сягає 80-90%.
Фонд державного майна України не забезпечує належне управління корпоративними правами держави низки підпорядкованих йому підприємств. Особливе занепокоєння викликає тривалий простій АТ «Одеський припортовий завод», що може призвести до втрати унікального виробництва, яке раніше давало 2 млрд. доларів прибутку від експорту і забезпечувало роботою 3,5 тис. працівників. Подібні кризові ситуації навколо Сумихімпром, Карпатнафтохім тощо.
Про це йшлося на спільному засіданні УСПП, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, Союзу хіміків України, Профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України. Участь в заході взяли представники Верховної Ради України, Уряду, місцевого самоврядування, великих мережевих компаній - “Епіцентр” та ін., учасники ринку та експерти.
“Йдеться про мільярди доларів прибутків щороку, які Україна втрачає, бо не приділяє уваги хімічній галузі та суміжним сферам”, - підкреслили присутні.
Президент Союзу хіміків України Олексій Голубов зазначив, що у галузі гостро стоїть кадрове питання: за 2 роки війни чисельність працівників скоротилася більш як на 45%, і ця тенденція, на жаль, триває й у 2024 році. Підготовка одного спеціаліста займає 5-7 років.
Україна має колосальні потенційні можливості: зокрема, безпрецендентні запаси родовищ калію, фосфору (обидві позиції активно імпортує), а також літію. Щодо останнього - то це унікальна змога вийти на світовий ринок акумуляторів, зокрема, в контексті розвитку в ЄС та ін. країнах концепції переходу на елетромобілі.
Те ж стосується і титанової руди, адже наша держава входить в топ-3 за обсягами її покладів. Сполучені Штати Америки відмовилися від імпорту цього складника з рф після її повномасштабного вторгнення в Україну. І саме Україна може зайняти цю нішу в ЄС та Північній Америці.
“Хімічна галузь - це не лише добрива для аграріїв, хоча їх нам не вистачає і змушені імпортувати. Це також оборонна промисловість (виробництво порохів і т.д.); відновлення житлового фонду - скляна промисловість потрібна для відбудови десятків тисяч квадратних метрів житла тощо. Тому ми виступаємо за імпортозаміщення і локалізацію виробництва”, - повідомив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.
Діловий союз та Антикризовий штаб підтримали ініціативу Президента по запуску національної економічної платформи “Зроблено в Україні”. Зокрема, вже провели низку профільних обговорень та підготували пакет заходів по практичній реалізації прописаних в платформі завдань.
Водночас, промислово-підприємницьке співтовариство висловило занепокоєння, що на рівні виконавців (уряд, місцеве самоврядування) програма пробуксовує.
“Потрібно затвердити Концепцію “Зроблено в Україні”, структуру її функціоналу та виходу на конкретні заходи. Її реалізація - це додана вартість в економіці, робочі місця. Загалом норма локалізації не повинна бути менше 20%”, - додав Анатолій Кінах.
УСПП пропонує в рамках “Зроблено в Україні” приділити увагу також індустріальним паркам (в реєстрі 76, працює тільки 7), передбачити звільнення від оподаткування ресурси, які спрямовуються на модернізацію підприємств тощо.
За результатами обговорення учасники засідання пропонують встановити мораторій на експорт природного газу вітчизняного видобування та забезпечити підприємства природним газом для виробництва продукції з більшою доданою вартістю.
Також важливо затвердити за пропозицією Мінстратегпрому та Мінекономіки Програму відновлення хімічної промисловості у післявоєнний період, створивши умови для залучення як вітчизняних, так і іноземних інвестицій; перелік критичного імпорту сировини для виробництва хімічної продукції з нульовою ставкою ввізного мита та ін.
Комплексне рішення Антикризового штабу буде спрямоване в парламент, Офіс президента і Уряд.