Поділитись
Важливі для соціально-економічного розвитку країни законопроекти «підвисають» у Верховній Раді або ж приймаються в авральному режимі. І в тому, і в іншому випадку – пропозиції бізнесу, вітчизняних експертів мало враховуються в даних документах, що, звичайно, негативно впливає на діловий та інвестиційний клімат в країні. Один із крайніх прикладів – через масові протести ФОПів під стінами Ради - депутати терміново – за один день - підготували і ухвалили законопроект №4439-д про відстрочку введення РРО на рік. Хоча відповідні пропозиції про перенесення даної норми подавалися УСПП, Антикризовою радою громадських організацій ще задовго до цього.
Уряд та самі депутати не часто йдуть на реальний діалог із бізнесом і роботодавцями в частині спільної підготовки законодавчих ініціатив. При цьому продуктивність роботи чиновників в даній царині низька. За підрахунками Комітету виборців України, за 9 місяців 2020 року лише 7% поданих Кабміном законопроектів було ухвалено. При цьому із 12 прийнятих урядових законів половина – це ратифікація угод, голосування за які часто є технічним питанням.
Через це свого часу в рамках зустрічі із міністром економіки Ігорем Петрашком президент УСПП Анатолій Кінах порушив питання про необхідність відновлення діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України (НТСЕР), котра є майданчиком для діалогу уряд-роботодавці-профспілки, проте не функціонувала вже кілька років. Як результат – днями відбулося засідання Президії Національної ради. В УСПП лобіюють розгляд в рамках НТСЕР програми мінімізації негативних наслідків пандемії коронавірусу на економіку.
«До кінця року залишилося не так багато часу, така програма має бути скоординована із державним бюджетом на 2021 рік, передбачати компенсаторні механізми для підприємництва, розвиток промисловості, збереження робочих місць, кредитування бізнесу та багато іншого», - підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.
Ділова спільнота закликала уряд і парламент ефективно використати час, що лишається до кінця року, прийняти узгоджені рішення на 2021.
Передусім йдеться про підготовку проекту держбюджету на наступний рік, його повинна доповнювати, як це і передбачено законодавством, програма соціально-економічного розвитку. Сам проект головного фінансового документу країни консервує теперішній стан, оскільки орієнтований на пріоритет виконання боргових зобов’язань (спрямування до 40% дохідної частини на обслуговування держборгу).
Немає зрушень у посиленні державної політики з імпортозаміщення та локалізації. Законопроект щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості (реєстр. № 3739), прийнятий у першому читанні ще у липні цього року, досі не ухвалено.
Стратегію розвитку промислового комплексу також не затверджено.
«Ми також виступаємо за підготовку цільових державних програм за підсумками комплексного аудиту (авіа, ракетно-космічна галузь, суднобудування, енергетичне та транспортне машинобудування, ОПК) на основі механізму державно-приватного партнерства. Падіння промисловості цьогоріч – ще мінус 7%, а в окремих секторах як машинобудування – мінус 20%», - наголосили в УСПП.
Надзвичайно важливим для підприємництва залишається проблема доступу до кредитних ресурсів. Програма «Доступні кредити 5-7-9» є обмеженим ресурсом, який не покриває всіх потреб. Окрім того, до 70% виданих за нею кредитів підприємці були змушені направити на покриття попередніх боргів. А, отже, про розвиток мало йдеться.
Відтак, в діловій громаді вимагають програму спільних дій уряд - ВРУ із залученням НБУ із забезпечення доступу вітчизняних виробників до ресурсів та концентрації фінансів на пріоритетних напрямках промвиробництва.
« В парламенті знаходяться цілі пакети законопроектів – президентський про підтримку бізнесу під час локдауну,напрацьовані разом з бізнесом ініціативи щодо індустріального розвитку, створення умов для підприємництва тощо – вони мають бути прийняті як першочергові. Адже що передбачається держбюджетом на наступний рік? 60% надходжень від внутрішніх і зовнішніх запозичень? Потрібно більш ефективно співпрацювати уряду і Раді, залучаючи бізнес до прийняття рішень спрямованих саме на розвиток виробництва, зайнятості в Україні та підвищення її експортного потенціалу в світі», - підсумував Анатолій Кінах.
Нагадаємо, 3 грудня відбудеться спільне розширене засідання Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП на тему: «Пріоритети промислової політики в умовах загострення економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19».
Прийняті на ньому пропозиції будуть направлені уряду, парламенту та Офісу президента як спільна позиція бізнесу.