Поділитись
Ділова громада констатує, що парламент докладає зусиль з певного фіскального полегшення ведення бізнесу на період карантину, введеного владою в рамках заходів для протидії поширенню коронавірусу в країні. Так, ухвалений закон про продовження податкових пільг і про спрощення адміністративних процедур, що пом’якшить негативні наслідки для бізнесу. Закон, зокрема, передбачає продовження терміну незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства в період з 1 березня; продовження мораторію на проведення документальних і фактичних перевірок бізнесу; продовження звільнення від сплати ЄСВ за себе ФОПами й особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність на період з 1 по 31 травня 2020 року та ін. Крім того, документом передбачається зменшення вимог до мінімального розміру статутного капіталу банків до 200 млн грн з 500 млн. грн.
«Найперший борг держави – допомогти бізнесу, особливо найвразливішому малому і середньому – розібратися с втратами, викликаними форс-мажорними обставинами карантину і пандемії. І це правильно. Але особливо важлива реалізація стимулів для невідкладного та відчутного економічного розвитку, без нього на країну чекає спад ВВП, дефіцит бюджету та безробіття. Ми неодноразово наполягали не необхідності розробки державного антикризового плану соціально-економічного, фінансового змісту, і переконані, що в момент поступового виходу з карантину він є особливо актуальним», – переконаний президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Він вважає, що головним в антикризовому плані має стати відродження промисловості, підтримка таких пріоритетних галузей, як авіабудування, транспортне, енергетичне машинобудування, будівництво, малий і середній бізнес тощо. Через падіння попиту на традиційний український експорт на світовий ринках треба максимальну увагу приділити внутрішньому ринку. Масштабні інфраструктурні програми під егідою держави – оновлення рухомого складу Укрзалізниці, модернізація енергетичної інфраструктури, дорожнє будівництво, розширення промислового та житлового будівництва – потребують великої кількості робочих рук, дадуть значний економічний ефект. Програми імпортозаміщення та максимальної локалізації виробництв, перш за все, в сфері машинобудування, зможуть зупинити деіндустріалізацію країни, дати шанс розвитку промисловості. Державні фінанси при публічних закупівлях варто спрямовувати для завантаження національних товаровиробників, особливо при реалізації інвестиційних проектів з розвитку інфраструктури.
Промисловість, особливо ті її сфери, як орієнтовані на створення технологічної продукції з високою доданою вартістю, традиційно потребують значних фінансових ресурсів, програм кредитування на модернізацію. Саме тому Антикризова рада громадських організацій, УСПП вимагають від Національного банку України, уряду разом з парламентом негайно ухвалити спеціальну програму доступу виробників до кредитних ресурсів, враховуючи погіршення ситуації через пандемію коронавірусу.
Потрібна справжня податкова реформа, суттєве, а не тимчасове зниження податкового навантаження на бізнес, обумовлене карантином. Треба продумати спеціальні заходи для заохочення людей до самозайнятості, малого бізнесу, інакше ріст безробіття буде дуже і дуже важко вирішити.
Названі повинні стати єдиною комплексною системою та об’єднані в антикризовий план, який перейде в посткарантинну програму відродження економіки країни. Безумовно, всі вони мають бути підсилені відповідними нормами та законами України. Пропозиції та напрацювання для нього підготовлені в УСПП, Антикризової раді громадських організацій – це документи «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет» та додаток до нього – невідкладні антикризові заходи, вони надіслані вищому керівництву держави.