Поділитись
Внаслідок масованих атак російського агресора енергетична інфраструктура України зазнала значних пошкоджень, загальний обсяг яких наразі оцінюється близько 11,5 ГВт потужностей теплових та гідроелектростанцій.
Україна залишилася без балансуючих потужностей. Понад 90% теплової генерації зараз не працює.
За прогнозами Центру дослідження енергетики при тому рівні генерації, якого Україна може досягнути в жовтні-листопаді 2024 року, відключення електроенергії можуть тривати 8-10 годин на добу.
Як і населення, переважна частина підприємств реального сектору економіки зіткнулася з серйозними проблемами у доступі до електроенергії. Ці обмеження призвели до зниження обсягів виробництва, зростання витрат і, відповідно, зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції.
Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП, за участі представників парламенту, РНБОУ, Уряду, галузевих асоціацій виробників, фахівців сфери енергетики, науковців.
“Для покращення ситуації в енергетиці потрібні спільні дії Уряду, місцевих органів влади та бізнесу. Зокрема, йдеться про децентралізацію енергосистеми та розвитку відновлювальної енергетики; подальшу інтеграцію з ЄС та розширення можливостей для імпорту електроенергії; прискорення впровадження проєктів з розбудови нових балансувальних і маневрових потужностей для енергетики”, - зауважили експерти.
Учасники засідання відзначили відсутність системи стратегічного планування і ризик неконтрольованої зміни структури генеруючих потужностей як одні з основних викликів, а також наголосили на потребі посилення виконання Указу Президента № 695/2023 про захист об'єктів критичної інфраструктури та енергетики під час війни.
Актуальна проблема підвищення рівня координації органів державної влади і місцевих військових адміністрацій у визначенні балансу між можливостями енергетичної інфраструктури та необхідністю забезпечення прогнозованої діяльності насамперед складних виробництв, критично важливих підприємств та водночас дотримання прозорих для громадськості, справедливих умов у доступі до електроенергії економічно активних суб’єктів підприємництва.
Аналіз звернень промисловців до Антикризового штабу дозволив виокремити низку пріоритетних задач до вирішення -спільно з Урядом та ОВА - для підтримки роботи економічно активних підприємств:
- дотримання чітких, завчасно узгоджених з виробниками графіків подачі електроенергії для підприємств;
- можливості забезпечення для безперервних виробництв мінімальних потреб споживання електроенергії;
- техніко-економічного обґрунтування нормативних вимог питомої ваги 80% імпорту електроенергії для незастосування до підприємств графіків відключень (постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2024 № 611).
- долучення до переліку критично важливих об’єктів, яким має бути забезпечено пріоритетне електропостачання приватних медичних закладів.
Так, підвищення норми купівлі імпортованої електроенергії до 80 % стимулює штучне збільшення попиту на аукціонах і підвищення цін на енергоресурс. Це критична проблема для енергоємних підприємств, наприклад, для ГМК. За оцінками ПрАТ Інгулецький ГЗК, через це випуск залізорудної продукції в Україні знизиться на 2,7 млн. тонн, що призведе до падіння ВВП на 4 млрд. грн., зниження податкових надходжень на 0,7 млрд. грн. і втрати валютного виторгу близько $150 млн.
Антикризовий штаб наполегливо пропонує Уряду вирішити проблеми інвесторів через прийнятний механізм тарифоутворення, подолання технічних проблем інтеграції розподіленої генерації з наявною енергетичної інфраструктурою, особливо у сільських районах - щоб ті могли розвивати проєкти в енергетиці, у тому числі відновлювальній.
“Потрібен окремий закон про розподілену генерацію, що визначатиме питання дозволів, погоджень, механізмів тарифоутворення, земельних питань, видів палива для установок, питання екології, взаємодії з громадами тощо”, - зазначили учасники Антикризового штабу.
Рекомендації за результатами засідання спрямували в Уряд, РНБОУ, Офіс президента. Окрім окреслених вище пропозицій, в документі йдеться про формування графіків обмежень постачання електроенергії з урахуванням статусу підприємств, особливостей технологічного циклу виробництва; розробку програми розвитку місцевої енергетики з використанням місцевих енергетичних ресурсів; залучення промислових підприємств до розбудови системи розподіленої генерації.
Антикризовий штаб відзначає, що для цього потрібні зміни до Податкового та Митного кодексів України щодо звільнення від оподаткування імпорту складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування) газопоршневих та газотурбінних установок, блочно-модульних котелень, бензинових/дизельних та газових генераторів.
Також серед нестандартних підходів вирішення проблеми енергодефіциту на місцях є обладнання спільних просторів для забезпечення безперервної роботи малих та середніх компаній.
“ОВА спільно із бізнес-асоціаціями мають працювати над цим, важливо оснастити спільні локації для малих підприємств необхідними ресурсами, як генератори та Старлінки. Це дозволить дрібним компаніям продовжувати свою діяльність, навіть в умовах відключення електроенергії чи нестабільного зв'язку”, - підкреслюється в рекомендаціях.
УСПП та Антикризовий штаб очікують на врахування цих пропозицій в рішеннях РНБОУ. Напередодні президент УСПП Анатолій Кінах провів робочу зустріч із секретарем РНБОУ Олександром Литвиненком, на якій сторони обговорили питання енергетики та погодили спільні дії в даному напрямку.