Поділитись
Через війну власні домівки покинуло більше 13 млн. українців. Половина із них виїхала за кордон, переважно в країни ЄС. Внутрішньо переміщені особи значно змінили географічний розподіл на ринку праці України. Якщо у західних областях України є значна перевага пошукачів роботи над кількістю вакансій, то у деяких сферах східних регіонів бракує робочих рук (переважно АПК, галузь будівництва, заводи тощо).
Проте загалом в Україні вкрай високий рівень безробіття. За даними Мінекономіки, роботи не мають 2,6 млн осіб. 77% з тих, хто стоїть на обліку в центрах зайнятості – жінки.
Поза тим держава дуже мляво стимулює зайнятість в країні. Існує грантова програма «єРобота». За нею цьогоріч бюджетом передбачено 1,8 млрд грн, що дозволить видати близько 10 тис. мікрогрантів. Також існує ініціатива «Армії відновлення» - залучення безробітних українців до суспільно корисних робіт: розчистки завалів, спорудження пунктів незламності та ін. Їм виплачується щонайменше 6,7 тис. грн заробітку. За весь час до проєкту долучилися 9,5 тис. безробітних українців.
Тобто загалом держава стимулювала створення 20-30 тис. нових робочих місць (мікрогранти видаються бізнесу, що створить 1-2 робочі місця), частина з яких – тимчасова. При цьому, як вже зазначалося, основна когорта безробітних – жінки, які навряд чи зможуть/будуть зацікавлені у важкій фізичній праці в рамках «Армії відновлення».
«Відтак, навіть ці зусилля не змінюють цифри в 2,6 млн. безробітних. По-перше, це значний тиск на бюджет по соціальним видаткам. Добре, що міжнародні партнери підтримують цю витратну частину грантами та допомогою. Проте нам потрібно збільшувати частку доходів бюджету, адже саме з неї ми фінансуємо ЗСУ і оборону України в цілому. Щомісяця на ці цілі треба 120 млрд. гривень, податками ми збираємо 90 млрд, решта – неподаткові надходження. Чи випливає із цього, що потрібно збільшити фіскальне навантаження на бізнес? Тільки якщо є бажання вдарити по діловому клімату країни та сприяти більшій релокації бізнесу за кордон. Що справді потрібно зробити – це дати доступні кредити підприємцям, податкові стимули, не піднімати тарифи та вирішити проблеми із несвоєчасним відшкодуванням ПДВ, блокуванням податкових накладних», - зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
В УСПП переконані, що уряд в частині розвитку ринку праці, самозайнятості діє доволі безсистемно та нерішуче. Поза тим, йдеться про збереження людського капіталу України, створення умов для повернення мільйонів біженців.
Цю ж позицію представники ділового союзу презентували на парламентських слуханнях в Комітеті з питань розвитку економіки. Позиція була підтримана профспілками, науковими інституціями, самими урядовцями і народними депутатами.
Отже, УСПП звертається до Кабміну із пропозицією разом із промисловцями, підприємцями, галузевими асоціаціями, профспілками та ін. соціальними партнерами напрацювати Програму/План стимулювання самозайнятості в Україні, що охоплював би питання доступного кредитування, фіскальних стимулів, відсутність перевірок, штрафів на початкових етапах, консультаційне супроводження ДПС тих, хто відкриває новий бізнес тощо.