Поділитись
В Українському союзі промисловців і підприємців вважають, що економіка воєнного стану має працювати більш потужно, ніж до війни, щоб компенсувати втрати, а також простої на тимчасово окупованих територіях.
Дефіцит бюджету щомісяця складає більше 5 млрд. доларів, і для покриття цієї різниці потрібні стабільні податкові надходження.
Поки бізнес тримається на відчутті патріотичного обов’язку і сумлінно сплачує податки. Проте це не означає відсутності проблем. Згідно із опитуванням Mastercard, 39% підприємств призупинили роботу, половина працюючого бізнесу очікує на відновлення обсягів тільки за 1-3 роки.
Бізнес досі не отримує відшкодування ПДВ: борг держави перед підприємництвом росте і вимиває його оборотні кошти.
«Головними потребами є нові замовлення і ринки збуту, фінансові кошти на модернізацію чи організацію виробництва із нуля, ще відсотків 20 підприємств очікують на допомогу держави із логістикою. Переважно це експортери, особливо такі сфери, як АПК та ГМК. В гірничо-металургійному комплексі витрати на логістику зросли в 4 рази, фермери за доставку тони зерна в європейські порти платять 200 доларів при внутрішній ціні в 3 тис. грн. В уряді є наші пропозиції по збільшенню пропускної спроможності сухопутного експорту в напрямку ЄС», - зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
В таких умовах бізнес очікує на більш системні кроки від уряду, парламенту і НБУ.
Зокрема, підвищення облікової ставки до 25% відбувалося без компенсаторних заходів для економіки в частині доступу підприємців до кредитних ресурсів за антикризовими ставками. Програми «5-7-9», що діє за довоєнними принципами (наявність заставного майна, звітності і т.д.) недостатньо, крім того, банки не поспішають самостійно нарощувати її обсяги. Для фінустанов кредитувати в даний час бізнес є ризиковим, тому саме НБУ має надати тут якісь гарантії, до прикладу, щодо обсягів зарахованих резервів і т.д.
За час війни Україна отримала 12,7 млрд дол. іноземних кредитів та грантів. Зовнішня допомога становить 50% всього фінансування бюджету, у тому числі 53% - це зворотня зовнішня допомога.
І навіть цього явно недостатньо – попереду складний період проходження опалювального сезону (із проблемними питаннями фактичного дефолту НАК «Нафтогаз») та без чітких розрахунків потреб населення і промисловості. Уряд ставить за мету наявність довоєнного мінімуму в 19 млрд. кубометрів в сховищах, наразі наявні трохи більше 11 млрд. Тарифи для населення тримають на минулорічному рівні, що відбудеться із промисловими споживачами – невідомо.
«Економічному блоку уряду, депутатам та діловим колам треба вийти на системний діалог по забезпеченості виробників енергоресурсами, їх вартості, впливу на обсяги виробництва і ціни. Також УСПП виступає за перегляд низки інших тарифів – зокрема на вантажоперевезення Укрзалізницею. Підвищення останніх відразу на 70% вже негативно позначається на експортоорієнтованих галузях», - зазначили в УСПП.
Насамкінець в діловому союзі підкреслили, що обмеження деяких перевірок і штрафів, антикризове кредитування фермерів та нульові ставки акцизу на пальне – це частина потрібних заходів, які мають бути продовжені та підсилені.
«Очікується, що ВВП України за підсумками року впаде на 35%, а інфляція сягне 30%. Бізнес має працювати, давати робочі місця і для цього необхідний план дій для промисловості і підприємництва на національному рівні», - підсумував Анатолій Кінах.