Поділитись
Головними пріоритетами сторони визначили збереження і розвиток національного ринку праці, модернізацію промисловості, енергетичну безпеку тощо.
Свої підписи під документом поставили президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній.
Даний меморандум є по своїй суті актуалізацією попередньої його редакції 2017 року. Втім, ціла низка викликів для економіки – пандемія коронавірусу, подальше зношення основних фондів вітчизняної індустрії, посилення трудової міграції та складна демографічна ситуація – потребують системної взаємодії наукового та виробничого секторів.
Так, партнери спільно працюватимуть над розробкою загальнонаціональної програми збереження і розвитку людського потенціалу.
Чисельність українців за 2020 рік зменшилася на рекордні 314 тис. осіб. На 100 померлих припадає всього лише 48 новонароджених. Для порівняння, остання цифра в Польщі становить 90-92 новонароджених.
Ситуацію ускладнюють повільна економічна динаміка, великий обсяг тіньового сектору та привабливість ринків праці сусідніх держав. При трудовій міграції, яка оцінюється різними експертами на рівні 5-7 млн., ще 1,8 млн. наших співвітчизників залишаються в Україні непрацевлаштованими.
«Маючи відтік робочих рук за кордон, чимало українських підприємств вже відчуває брак кадрів. Особливо це стосується вузьких спеціалістів. Тому влада, наукове коло та роботодавці повинні розробити стимули для покращення якості профтехосвіти, створення науково-виробничих кластерів та інші інструменти. Ринок праці в Україні потребує власної стратегії розвитку», - наголосив Анатолій Кінах.
Сторони зосередяться і на індустріально-інноваційному розвитку: наразі економіка Україна має розворот в бік сировинного виробництва та експорту. Такий досягає 70%. Відтак, це не створює робочі місця, а на внутрішній ринок тисне імпорт високотехнологічної продукції з-за кордону. Хоча ця ж продукція – авіа-, машинобудування тощо – може вироблятися в самій Україні, є і виробничі майданчики, і відповідні розробки.
УСПП об’єднує зусилля з Національною академією наук для фахово-аналітичного супроводження розробки і затвердження Стратегії розвитку промисловості. Документ, нагадаємо, «загубився» у владних кулуарах, а на його прийнятті бізнес-об’єднання, роботодавці і промисловці наполягають вже більше 2 років. Мова також йде про прийняття державних цільових програм для ключових сфер: авіа-, судно-, ракето-космічного, транспортного машинобудування та ін. За останній рік Україна не просунулася в реалізації політики імпортозаміщення, локалізації виробництва, прискореної адаптації європейських технічних регламентів і стандартів тощо.
«Зокрема, недотримання стандартів ЄС в сфері екологічної безпеки може стати значним бар’єром для доступу українських товарів на ринок Євросоюзу. Однозначно потрібна екомодернізація промисловості. Для цього держава повинна не обкладати заводи новими податками, а дати перехідні періоди та створити стимули для оновлення фондів», - зазначив президент УСПП.
УСПП і НАНУ обговорили також питання енергетичної безпеки, розвитку водневої енергетики в країні тощо.
Вже незабаром меморандум буде доповнений планом пріоритетних дій 2021, а стан реалізації спільних ініціатив моніторитиме спеціальна робоча група.
«Для нас дуже важливо, щоб всі актуальні реформи – аграрна, промислова, соціальні (пенсійна та ін.) – базувалися на системному науковому супроводженні. Це дасть змогу рухатися правильним шляхом в їх втіленні», - підсумував Анатолій Кінах.