Поділитись
Промисловці та Укрзалізниця створять спільну робочу групу, котра, серед іншого, запропонує прийняття 5-річної Державної програми оновлення рухомого складу. Така має спиратися на державне-приватне партнерство, локалізацію виробництва і максимальне залучення інвестицій.
Про це йшлося на засіданні УСПП та УЗ. Участь в ньому взяли керівники асоціацій машинобудівників, аграріїв, металургів, хіміків, Крюківського вагонобудівного заводу, «Дніпровагонмаш», «Дніпрополімермаш», «Красилівмаш» та інших зацікавлених учасників ринку вантажоперевезень.
Президент УСПП Анатолій Кінах та голова Правління Укрзалізниці Володимир Жмак підписали План спільних дій на 2021 рік. Він доповнив вже існуючий меморандум про співпрацю між організаціями.
Документ передбачає спільні заходи з модернізації рухомого складу та максимальне залучення промисловості України до цих процесів. Сторони домовились узгоджувати будь-які зміни тарифів, спираючись виключно на техніко-економічні обґрунтування, прогноз впливу розцінок на конкурентоспроможність бізнесу, експортерів.
Промислова спільнота підтримує подальшу реформу «Укрзалізниці», зокрема відокремлення вертикалі вантажоперевезень «UZ Cargo», а також запуск в Україні комплексної середньострокової програми оновлення рухомого складу. Останній критично зношений, 97% локомотивів та вагонного парку вичерпали свої терміни експлуатації.
«У цьому напрямі необхідні спільні дії влади, Укрзалізниці - Правління і Наглядової ради - та промислового сектору. Ми пропонуємо прийняття середньострокової держпрограми оновлення рухомого складу УЗ із максимальним залученням українських виробників. Така програма буде не менш масштабною, ніж «велике будівництво» доріг і завантажить роботою 200 вітчизняних підприємств», - наголосив президент УСПП.
Важливу роль в ній повинна відіграти локалізація виробництва. За даними УСПП, такої політики цілком прозоро дотримуються в США та ЄС. Там частка імпорту в питомій вазі держзакупівель продукції машинобудування всього 4% і 12-14% відповідно. В Україні ж цей показник зашкалює за 46%.
Тому партнери домовилися також протидіяти імпорту в Україну вантажних вагонів, що вичерпали свій термін експлуатації, а у разі закупівлі нових – збільшувати частку власне українських комплектуючих та послуг.
Володимир Жмак повідомив, що Укрзалізниця заклала у своєму фінансовому плані більше 10 млрд грн. капітальних інвестицій на оновлення рухомого складу. 4 млрд. напередодні виділила держава. І це чи не перша така масштабна інвестиція в модернізацію залізниці.
«Ми хочемо, щоб українські промисловці посприяли тому, щоб таке виділення коштів не було разовою акцією, а переросло хоча б в 3-річний план оновлення інфраструктури, вантажного парку УЗ», - наголосив В.Жмак.
Він переконаний, що 2021 рік має стати проривним на шляху перетворення Укрзалізниці в прибуткову компанію. Наразі, за словами пана Жмака, УЗ активно комунікує із Крюківським вагонобудівним, зокрема у напрямі закупівлі дизельних поїздів.
«Не треба дивитися закордон, у нас є свої виробники. Перші кроки по виведенню УЗ з піке ми вже зробили. Вдячний за підтримку промислової спільноти, а також представників Офісу президента, уряду і парламенту», - зазначив голова Правління Укрзалізниці.
Локалізацію і середньострокове бюджетне планування підтримує і Крюківський вагонобудівний завод. Голова правління КВБЗ Максим Крамаренко розповів, що завод представив комплексні пропозиції по розвитку транспортної інфраструктури. Реалізація держпрограми та інших заходів в цій царині дасть 2,5-3% ріст ВВП та 150 млрд. грн. в бюджет.
Усі напрями плану спільних заходів є відображенням консолідованої позиції УСПП, ООРУ, Антикризової ради громадських організацій, Федерації роботодавців транспорту України, Організації роботодавців «Галузеве об’єднання підприємців залізничного транспорту «Федерація залізничників України».
Всі спільні пропозиції промисловців та Укрзалізниці УСПП спрямує Офісу президента, уряду, парламенту, а також Наглядовій раді компанії.
«Це заклик до співпраці всіх сторін. Залізниця повинна мати чітку стратегію розвитку. Це унеможливить прийняття рішень, що суперечать національним інтересам України, подальшу імпортозалежність та ігнорування інтересів національних виробників», - підсумував Анатолій Кінах.