Поділитись
Бізнес-асоціації попереджають: без перехідного режиму механізм вуглецевого коригування ЄС може стати для української промисловості не кліматичним стимулом, а торговельним бар’єром.
Український союз промисловців і підприємців (УСПП), «Укрметалургпром», Союз хіміків України, асоціація «Укрцемент» та Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів звернулися до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із закликом запровадити спеціальний підхід до застосування механізму Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) щодо України.
У зверненні представники української промисловості наголошують: із 1 січня 2026 року Європейський Союз перейшов до повноцінного фінансового режиму CBAM, який передбачає оподаткування вуглецевого сліду імпортованої продукції. Під дію механізму підпадають, зокрема, сталь, цемент, добрива, алюміній та електроенергія - саме ті галузі, що формують значну частину українського експорту до ЄС.
Автори звернення наголошують, що українські підприємства змушені адаптуватися до нових екологічних вимог в умовах повномасштабної війни з російським агресором, руйнування енергетичної та промислової інфраструктури, дефіциту електроенергії, логістичних обмежень і нестачі робочої сили через мобілізацію. За наведеними у зверненні даними, виробництво залізної руди та металургійної продукції у 2024 році залишалося на 40% нижчим за довоєнний рівень, а в Україні наразі працюють лише 7 із 13 доменних печей. Динаміка виробництва азотних добрив у 2021-2025 рр. впала втричі, а більшість підприємств хімічної промисловості простоюють.
Промисловці звертають увагу, що оцінки Єврокомісії щодо обмеженого впливу CBAM на економіку України не враховують реального стану української економіки воєнного часу. Йдеться далеко не про 0,01% ВВП, як підрахували європартнери. За оцінками GMK Center, лише у сталевому секторі Україна до 2030 року може втратити 2,1% ВВП унаслідок дії механізму. Враховуючи, що у січні й лютому цього року ВВП України скоротився на 1,2%, а витрати на оборону становлять 31% бюджету, втрати через швидке впровадження СВАМ будуть вкрай болісними для української економіки.
Окремий акцент у зверненні зроблено на ризику застосування так званих «дефолтних» показників викидів СО₂ для українських виробників. Бізнес-асоціації стверджують, що запропоновані Єврокомісією параметри суттєво перевищують фактичні показники українських підприємств і можуть призвести до необґрунтованого зростання платежів CBAM для української продукції.
Також українська сторона наголошує на практичних проблемах із проведенням екологічної верифікації підприємств, значна частина яких розташована у прифронтових регіонах та регулярно зазнає російських обстрілів.
У зверненні до Єврокомісії бізнес-об’єднання пропонують застосувати до України спеціальну процедуру відповідно до статті 30.7 Регламенту ЄС 2023/956 та передбачити перехідний період для впровадження CBAM. Серед ключових пропозицій — можливість використовувати підтверджені фактичні показники викидів українських підприємств, а також посилення технічної та інституційної підтримки України у сфері моніторингу та верифікації викидів.
Представники української промисловості підкреслюють, що Україна залишається відданою кліматичним цілям ЄС та поступовій інтеграції до європейського ринку, однак застосування CBAM без урахування воєнних обставин може підірвати економічну стійкість держави та ускладнити післявоєнне відновлення промисловості.