УСПП, мобільні оператори та профільні асоціації шукають рішення для протидії сірому імпорту мобільних терміналів

Facebook Поділитись
УСПП, мобільні оператори та профільні асоціації шукають рішення для протидії сірому імпорту мобільних терміналів

В Україні процвітає сірий імпорт побутової техніки, серед якого значну частку має саме напів- або зовсім нелегальне ввезення смартфонів та інших ґаджетів. Нагадаємо, під "сірим імпортом" мається на увазі товар, який потрапляє на територію країни без оформлення відповідних митних процедур, тобто без сплати мита і ПДВ на імпорт.

Загальний обсяг нелегального імпорту за підсумками 2019 року склав $ 792 млн (20,5 млрд грн) або 23% від обсягу продажів всього ринку. Найчастіше за "сірими схемами" в Україну завозять смартфони і телевізори - по 29% на кожну категорію. Якщо вимірювати в грошах, то смартфонів в минулому році завезли нелегально на суму $ 328 млн (8,492 млрд грн).

Крім власне даної проблеми, виникає і інша: смартфони використовуватимуться як термінали (РРО) для розрахунків, відтак вони повинні бути «білими».

Про це йшлося на круглому столі «Сірий імпорт мобільних терміналів: масштаб проблеми, шляхи розв’язання», що пройшов в УСПП в форматі відеоконференції. Серед учасників – заступник голови парламентського комітету з питань цифрової трансформації Федієнко Олександр, гендиректор Асоціації "Українські імпортери побутової електроніки" Арасланова Софія, директор Департаменту державного нагляду НКРЗІ Шнайдер Олег, представники компаній «Лайфселл» та «Vodafone», експерти УСПП.

Учасники відзначили, що згідно із прогнозами  незалежної групи аналітиків Ukraine Economic Outllook, в 2021 році втрати держбюджету від контрабанди техніки та електроніки, очікуються на рівні майже $1 млрд.

Експерти зосередились на таких питаннях, як конкретні пропозиції щодо змін до законодавства, що мають забезпечити конкурентне середовище у цьому сегменту ринку,  удосконалення процедур оформлення імпорту на митному кордоні та запровадження системи контролю продажів мобільних терміналів всередині країни.

Як наголосив президент УСПП Анатолій Кінах, в цій частині Україна повинна імлементувати європейське законодавство, з чим погоджуються і представники парламентського комітету, зокрема мова йде про євродирективу №53, що вимагає відстеження обладнання (мобільних терміналів) по всьому ланцюжку його поставок – від виробника до імпортера і покупця.

Віце-президент УСПП Юлія Дроговоз звернула увагу на те, що частина ФОПів та інших малих підприємств, які вже мають придбані гаджети і планують їх використовувати в якості терміналів, повинні бути захищені в разі, якщо виявиться, що таке обладнання підпало під категорію сірого імпорту. Адже контроль за цим повинен здійснювати не сам покупець (в даному випадку малий бізнес), а митниця та інші наглядові органи.

Представник компанії «Лайфселл» Юрій Заграй повідомив, що вони як гравці ринку напрацювали низку пропозицій щодо змін до законодавства, одна із яких дасть відповідь на порушене питання. Зокрема, пропонується автоматично легалізувати вже наявні в Україні термінали, а норми щодо контролю використовувати до продукції, що імпортується після їх прийняття .

Також тут пропонують розглянути можливість надання права покупцеві повернути термінал, якщо він виявився «сірим», навіть після 14 днів з моменту купівлі.

Істотним недоліком термінального обладнання також вважати відсутність його міжнародного ідентифікатора в Реєстрі ідентифікаторів.

Ці та інші пропозиції будуть узагальнюватися в УСПП ще впродовж тижня, наприкінці якого буде оприлюднена та надіслана на розгляд державних органів відповідна резолюція. Діловий союз просить учасників круглого столу, а також тих експертів, які з певних причин не змогли доєднатися до заходу, але зацікавлені у врегулюванні  порушених проблем – брати активну участь в процесі.

«У наших планах провести в лютому другий круглий стіл в даному напрямі, на якому будуть представлені всі зацікавлені сторони, з тим, щоб вже оцінити, наскільки пропоновані гравцями ринку рішення вже імплементовані. Весь цей час – з моменту оформлення резолюції і до наступного засідання – ми вестимемо моніторинг та здійснюватимемо робочі комунікації з парламентом та профільними органами державної влади», - підсумував Анатолій Кінах.