Поділитись
У діловому союзі вбачають це виходом, котрий зможе скоригувати розрив між офіційно встановленим прожитковим мінімумом та фактичною вартістю продуктового кошика. Наразі він відрізняється щонайменше вдвічі. Окрім того, в бюджеті на наступний рік штучно занижена споживча інфляція – 6,2%, проте вже зараз вона перевищує 10,9% та має тенденцію до зростання після новорічних свят.
На цьому наголосили в Українському союзі промисловців і підприємців.
«Тривала пандемія, складна геополітична ситуація або погодні умови в деяких регіонах світу призвели до росту цін на продовольство на міжнародних ринках. Окремі експерти вважають, що вони вже досягли десятирічного максимуму. Дорожчають енергія, упаковка, сировина, логістика тощо. Країни справляються із цим по різному, але вже можна сказати, що в ЄС, наприклад, ситуація краща. Виробники мають дешеві кредити під ставки в 0-5%, прямі фінансові чи нефінансові стимули від держави. Українські підприємці натомість цим похвалитися не можуть. Висока енергоємність виробництв, високі ставки кредитів, аномальні ціни на газ, ризики, спричинені непрогнозованим податковим полем – все закладається в ціні», - каже президент УСПП Анатолій Кінах.
Нагадаємо, ціни на електроенергію за цей період зросли на 26,5%, природний газ – на 47,2%.
За даними Держстату, українці витрачають на продукти 42% своїх доходів. В США, Канаді, Австралії – всього 10%, в сусідніх Польщі, Румунії, Словаччині – від 16 до 25%.
«Ціни на хліб у жовтні цього року по відношенню до жовтня 2020 зросли на 18,2% річних, яйця – 32,4%, олію соняшникову - 57,4%, цукор – 48,3%. Проблемою є те, що в оптових і роздрібних продажах встановлюється чимала націнка, іноді економічно невиправдана. Ось чому ми пропонуємо повернутися до державного регулювання цін на соціально значимі продукти і вироби», - кажуть в УСПП.
В Україні раніше таке скасували у 2017 році. Держпродспоживслужба втратила повноваження щодо контролю ціноутворення на ринку продовольства, вважаючи, що ринок сам себе врегулює.
Проте очевидно, що зараз потрібні антикризові дії, адже споживчий кошик все більше тисне на родинні бюджети, при тому, що платоспроможність населення не зростає.
Також паралельно уряд повинен вжити заходів щодо мінімізації впливу стрибка цін на енергоресурси для виробників.
Наприклад, цукровики перебувають на межі нерентабельності. У цьому році працювало 28 з 32 заводів, більшість з яких зазнала збитків через подорожчання газу. Відтак, зросли не тільки ціни, але й імпорт – відразу на 66%.
Частка енергоресурсів у виробництві хлібобулочних виробів зросла з 5-7% до 15-20%.
Для аграріїв дорожчають добрива, адже хімпром використовує газ як 80% сировини в процесі їх виробництва.
«УСПП передав ці дані і обґрунтування по окремим галузям уряду. Окрім того, раніше голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах зустрічався із Прем’єр-міністром Д.Шмигалем, у протоколі зустрічі зафіксований пункт необхідності держпідтримки виробників, що найбільше постраждали від подорожчання енергоресурсів», - підкреслили в діловому союзі.
На проблематику зростання споживчої інфляції звернули увагу у парламенті. Тут зареєстрували законопроєкт №6374. У ньому йдеться про продукти харчування, які мають суттєву соціальну значущість, та встановлення граничної націнки на них у межах 5-15% від відпускної ціни виробника.
«Це має бути спільна робота із урядом, з подальшою фіксацією таких норм в Програмі діяльності КМУ. Ми ще раз наголошуємо на необхідності її представлення та кореляції із проголосованим держбюджетом-22», - підсумували в УСПП.