Поділитись
Український союз промисловців і підприємців напостоює на проведенні спільного з урядом засідання щодо збереження та розвитку трудового потенціалу країни. Відповідну ініціативу свого часу підтримав і Спільний представницький орган сторони роботодавців. Нагадаємо, Кабмін у діалозі із підприємницькою та експертною спільнотою дав згоду на організацію засідання ще влітку минулого року, проте останнє так і не відбулося.
Поза тим, трудова міграція українців продовжує нарощувати свої обсяги. Щомісяця країну полишає до 100 тис. заробітчан. За даними Міністерства соціальної політики, так чи інакше проблема трудової міграції зачепила вже 9 млн осіб (у тому числі сім’ї українців, які залишили країну).
МВФ нещодавно опублікувало свій звіт, з якого очевидно, що до 2050 року чисельність працездатного населення в Україні знизиться на третину.
«Болгарія, Латвія, Польща та Україна, за прогнозами, зіштовхнуться з найгіршим скороченням робочої сили, понад 30% до 2050 року», – йдеться у звіті Фонду.
Як зауважив президент УСПП Анатолій Кінах, тема збереження трудового потенціалу в країні є однією із найактуальніших. Навіть якщо будуть достатні інвестиції, але не вистачатиме кадрів, економіка не запрацює вповні.
«Свого часу ми домовились із урядом, що проведемо спеціальне засідання Кабміну з цього питання, щоб виробити державні механізми збереження і головне – розвитку трудового потенціалу. Попри це, немає ні дати проведення, ні процесу його підготовки. Ділова спільнота повинна нагадати уряду про його ж рішення», - переконаний А.Кінах.
В 2019 році загроза впливу трудової міграції на ситуацію в економіці вперше була включена в консенсус-прогноз МЕРТ. Уже зараз в більшості лікарень – дефіцит молодшого медичного персоналу. Крім цього, роботодавці скаржаться на брак робочих кадрів. У Національному банку також відзначають: серед основних загроз для України – трудова міграція.
Поза тим, реальних кроків в Україні, що стосувалися б розвитку ринку праці, створення нових робочих місць, поліпшення умов для малого бізнесу і самозайнятих – дуже мало.
У той же час, демографічні зміни (високі обсяги міграції і низькі - народжуваності) знизять темпи росту економіки. За даними того ж МВФ, у перерахунку на душу населення, середньорічний ріст в період з 2020 по 2050 роки буде нижчим приблизно на 0.6 п.п, що призведе до загального зниження рівня виробництва на 17%.
«Болгарія та Україна відчують найбільший вплив на ВВП, однак з різних причин. Для України важливими є як трудові ресурси так і загальна факторна продуктивність (TFP), зважаючи на збільшення долі працівників старшого віку в її населенні», – йдеться у доповіді.
В УСПП приводять іншу статистику: вже нині продуктивність виробництва в України надто низька. Для порівняння, німецький робітник за 17 днів виготовляє таку ж кількість продукції, що український – за рік. Сюди варто додати низький рівень модернізації українських підприємств (не вистачає коштів, висока ставка за кредитами), імпортозалежність виробників, корупцію на митницях і тд.
Все це не створює умов для росту економіки та платоспроможності громадян. Відтак – і розвитку виробництва.
З цією метою УСПП та Антикризова рада громадських організацій звернулися до глави держав из пропозицією провести зустріч із бізнесом, щоб обговорити нагальні проблеми виробників та експортерів. А також направили до Адміністрації Президента, в прламент та уряд оновлені пропозиції в економічній царині.