Поділитись
Перемовини в Стамбулі, в яких, окрім України, бере участь ООН, Туреччина та країна-агресорка рф – стосуються експорту українського зерна, що стало вже проблемою не тільки для України, а й всього світу.
Вторгнувшись в Україну, блокуючи морські порти, обстрілюючи транспортну та цивільну інфраструктуру ракетами, рф стала на шлях, у тому числі, продовольчого тероризму світового масштабу. Раніше українське зерно годувало до 400 млн. людей в світі, за обсягами експорту ми перебували в стабільній п’ятірці ключових постачальників. В основному відвантаження відбувалися через морські порти Чорного і Азовського морів (до 5-6 млн. тон щомісяця). Наразі ж, незважаючи на всі зусилля уряду, наших західних партнерів, бізнесу в цілому, сухопутними шляхами експорт становить близько 2 млн. тон в місяць. Такими темпами Україна постачатиме залишки минулорічного і обсяги цьогорічного врожаю 3 роки.
Саме це і актуалізувало потребу розблокування портів на рівні ООН та ключових міжнародних інституцій. Україна могла б експортувати в цьому сценарії практично весь підготовлений для цього запас (60-65 млн. тон) до кінця року (не забуваймо і про можливості сухопутних коридорів).
От тільки участь рф в даному процесі ставить під сумнів досягнення прийнятних для України домовленостей.
На цьому наголосив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
«Агресор висунув вимоги, щоб експорт українського зерна відбувся тільки за умови дозволу на експорт російської агропродукції. Але ж США, країни ЄС тощо неодноразово підкреслювали, що санкції жодним чином не стосуються продовольства, яке постачається з росії. Йдеться про обмеження фінансових, ділових відносин, часткове ембарго на нафту, згодом (маємо надію) повне ембарго на енергоресурси і т.д. Який з цього висновок? Рф намагається затягнути перемовинами час для посилення своєї присутності на півдні України та протистоянню контрнаступу ЗСУ по його деокупації. Ми не маємо великих сподівань на такий формат перемовин, тому концентруємо зусилля експортерів, західних партнерів, Мінінфраструктури, УЗ, Асоціації міжнародних автомобільних перевізників тощо на тому, щоб максимально розвивати сухопутну експортну логістику, а також річкові перевезення. Це, звісно, не вирішить проблему експорту АПК, ГМК в комплексі, проте маємо робити все можливе в даній ситуації», - вважає Анатолій Кінах.
У той же час, УСПП наполягає на використанні даної кризової ситуації з експортом для посилення вітчизняної переробної промисловості.
«Українська хлібопекарська галузь закуповує борошно в Туреччині. Там воно виготовляється, вгадайте, з чийого зерна? Українського. То чому не налагодити переробку, створити робочі місця в Україні? Для цього потрібна відповідна програма із кредитуванням, полегшений імпорт необхідного обладнання і т.д. Також використовувати зерно на внутрішньому ринку можна, завантаживши комбікормові заводи, розвиваючи тваринництво», - каже президент УСПП.
21 липня в УСПП відбудеться засідання Антикризового штабу з питань проблематики експортної логістики. До нього залучаться представники Мінінфраструктури, Укрзалізниці, «Нібулону», автоперевізники АСМАП, бізнес-омбудсмен Р.Ващук та чимало інших експертів, представники реального сектору економіки. Це буде одним із етапів спільних зусиль ділових кіл та уряду щодо покращення ситуації в даному напрямі.