Поділитись
Український бізнес нині працює у середовищі, де щоденними реаліями стали наслідки війни з російським агресором, посилення фіскального тиску та потреба в швидкій адаптації до євростандартів.
Ці теми лягли в основу робочої зустрічі президента УСПП Анатолія Кінаха з новопризначеною бізнес-омбудсменкою Анкою Фельдгузен.
Релокація виробництв, пошкоджена чи зруйнована інфраструктура, дефіцит електроенергії внаслідок масованих ворожих обстрілів — все це, наголосив Анатолій Кінах, створює значні виклики для промисловості й підприємництва. До цього додається тарифне та податкове навантаження, а також дефіцит кваліфікованих кадрів.
Окремо порушили питання роботи державних органів у досудовому врегулюванні спорів. За 11 місяців 2025 року Державна податкова служба відкрила понад 25 тисяч проваджень проти компаній — на 35% більше, ніж до початку повномасштабної війни.
Багато з них так і не доходять до суду, однак бізнес несе значні витрати через перевірки, блокування рахунків та юридичний супровід.
Ще одна гостра тема — ініціатива щодо розширення обов’язку реєструватися платниками ПДВ для малого бізнесу.
УСПП вже звернувся до Міністерства фінансів із застереженням щодо проєкту змін, який передбачає обов’язкову ПДВ-реєстрацію для платників єдиного податку. Поріг у 1 млн грн річного обороту — близько 20 тис. євро — є суттєво нижчим, ніж у країнах ЄС, де він зазвичай становить 50–85 тис. євро. Також у Євросоюзі з 2025 року запроваджено спеціальний пакет спрощення для малих підприємств.
Віцепрезидентка УСПП з питань податкової політики Юлія Дроговоз наголосила, що ПДВ — це не лише формальність, а й дороге адміністрування, яке стає непосильним для мікробізнесу. «Малі ФОПи часто не мають складів чи великих виробничих площ. Їх легше внести до категорії ризикових — і це стане додатковим тиском. Питання введення ПДВ для цієї групи підприємців передчасне. Ми пропонуємо збільшити ліміти до 100 тис. євро річного обороту», — зазначила вона.
В УСПП закликали Анку Фельдгузен долучитися до фахового аналізу європейського досвіду, зокрема щодо побудови глибокої аналітичної системи управління ризиками, яка б унеможливила технічні й формальні включення бізнесу до «ризикових».
Бізнес-омбудсменка також поцікавилася позицією бізнесу щодо темпів переходу на технічні стандарти ЄС. Анатолій Кінах зауважив, що підприємці безумовно підтримують цей напрям, оскільки він відкриває доступ до ринків Євросоюзу та є частиною євроінтеграції України.
Водночас він підкреслив: перехід на нові стандарти — це не лише переклад документів, а й модернізація обладнання, зміна технологічних процесів та навчання персоналу. Тому важливо передбачати перехідні періоди та стимули, про що УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану веде діалог із парламентом і Урядом.
Пані Фельдгузен також цікавила структура та взаємодія бізнес-асоціацій в Україні, можливості системного партнерства. Анатолій Кінах запросив її долучитися до роботи Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану — платформи, де співпрацюють провідні ділові організації, аналітичні центри та представники Уряду, парламенту й РНБОУ. Найближче засідання штабу має відбутися 19 лютого в Києві.
Сторони домовилися про системні комунікації та регулярну співпрацю. Зокрема, йдеться про обмін аналітикою, координацію позицій бізнес-асоціацій і залучення Офісу бізнес-омбудсмена до ключових майданчиків для обговорення економічної політики. Такий формат покликаний посилити захист прав підприємців і зробити взаємодію бізнесу з державою більш прозорою та ефективною у період найбільших викликів для української економіки.