
Раніше діловий союз напостоював на тому, щоб підвищенню податку на викиди передували програми доступного кредитування на модернізацію виробництв, збільшення термінів на екоперепрофілювання. Цього проєкт 4167 не передбачав, а тому не знаходив підтримки у промисловців. У разі його ухвалення він би поглибив кризу у ключових галузях.
В УСПП та ООРУ пiдкреслили, що iндустрiя має велику зношенiсть фондiв,через це вже втрачає в конкурентоспроможності. За минулий рiк капiтальнi iнвестицiї в цей сектор зменшились на 43%.
Наразі гонитва за європейськими нормативами без підготовчої роботи і врахування становища промисловості була б вкрай недалекоглядним рішенням.
«Повиннi бути чiткi галузевi програми модернiзацiї, оновлення основних фондiв, впровадження бiльш передового обладнання з високими екологiчними показниками. Головне зараз – створення умов доступу до ресурсiв, у тому числi банкiвського капiталу, максимального залучення iнвестицiй. Проблема бiльшостi пiдприємств – нестача коштiв», – зазначив президент УСПП Анатолiй Кiнах.
Лідер ділової спільноти переконаний, що непрямим фiнансовим iнструментом такої пiдтримки промисловостi i її енерго- та екомодернiзацiї повинна стати прiоритетнiсть локалiзацiї виробництва в держзакупiвлях. Це цiлком легальний і прозорий інструмент, який використовують в США та ЄС.
Також у світі декарбонізація проводиться за активної державної підтримки. В ЄС це відбувалося через надання державних субсидій, податкових пільг, повернення податків, пільгових кредитів, грантів тощо.
В УСПП переконані: лише за умови вжиття таких комплексних заходів можливо запроваджувати більш високі норми захисту навколишнього середовища. Адже ніхто не заперечує потреби їх дотримання, це зона відповідальності всіх: держави, бізнесу і громадськості. Втім, методи, які пропонувалися раніше – несли в собі загрозу безпрецедентного удару по і так фінансово виснажених підприємствах та були сумнівними з точи зору реалізації.