Поділитись
Не секрет, що українська економіка надзвичайно енергоємна - об'єм енергії, який використовується в Україні для виробництва, перевищує середнє світове значення удвічі, а середнє значення для ЄС — у 3,8 рази. Критична залежність від обсягів споживання газу, а тепер і його ціни фактично підвела до межі банкрутства цілі галузі – хімічну промисловість, цукровиків, тепличне господарство та ін.
Загалом промисловість споживає 30% всієї внутрішньої енергетичної потреби країни. Тому загалом питання контролю якості газу, його справжньої енергетичної цінності - дуже необхідне і промисловим споживачам, і пересічним громадянам.
На цьому наголосили в УСПП.
Наразі тут не беруться прогнозувати, наскільки реформа, запропонована законом №2553 дозволить зекономити кошти в індустрії. Нагадаємо, документ вже проголосований у Верховній Раді та направлений на підпис Президенту. Його основна мета – перевести облік газу з кубометрів у вати (енергетичні одиниці). Це дозволить споживачам платити за використану енергію, а не за обсяги споживання.
«Безумовно, такий крок є правильним, країни ЄС давно вже мають саме таку систему вимірювання. Проте на даний момент в Україні оцінити позитивний ефект в цілому не дозволяє певна непрозорість оприлюднення даних щодо якості газу. Цим займається лише одна структура, дані оприлюднюються в кінці місяця за попередній період, що є вже не актуальним. Отриману інформацію постфактум важко перевірити, а підприємствам – складно переналаштувати своє обладнання. Необхідно покращити системи обліку на загальнонаціональному рівні», - каже президент УСПП Анатолій Кінах.
Якщо Україна піде шляхом розрахунку вартості газу в енергетичних одиницях не на підставі вимірювання метрологічними приборами, а спираючись на методику НКРЕКУ – це фактично нівелює саму логіку модернізації обліку блакитного палива.
Простіше кажучи, як промисловим, так і побутовим споживачам залишатиметься тільки довіритися регулятору, сплачувати за тарифом і при цьому де-факто не знати, яка якість газу споживається.
Для промисловості прилади вимірювання дуже дороговартісні, причому, законом передбачено їх встановлення на великих вузлах (більше 30 тис.кубометрів газу на годину). Відтак, сумнівним є те, що більшість підприємств придбають їх.
«Що потрібно зробити – так це розробити інтерактивну мапу України, щоб кожному споживачеві інформація про якість газу була доступна оперативно, а не постфактум. Є лабораторії, потоковий облік на вході в ГТС тощо, але поки цього недостатньо, щоб робити висновки про справжню енергоцінність газу, що постачається, розподіляється і споживається в регіонах», - вважають в діловому союзі.
Також вже зараз варто посилювати контроль за якістю видобутого та закачаного в газосховища власне українського газу. Варто зауважити, що технічно газ українського видобутку є менш чистим, ніж імпортований (має більші домішки СО2 та метану). Це можливо робити, адже не тільки ГТС, але й видобувні компанії, оператори газосховищ тощо мають відповідне технічне оснащення для вимірювання. Вже очевидним є факт, що в наступні роки Україні доведеться все більше спиратися на газ власного видобутку.
«Тому закон №2553 потребує додаткової роботи щодо зміни вторинного законодавства та вирішення означених технічних питань», - підсумували в УСПП.