Поділитись
У діловому союзі вважають помилковим кроком ставку уряду виключно на зовнішню допомогу і підвищення податків як спосіб збільшити доходну частину державного бюджету у поточному та в 2023 році. Зокрема, про такі плани неодноразово висловлювалися як урядовці, так і представники парламентського комітету з питань податкової політики. Наразі Кабмін готує законопроєкт про додатковий збір на імпортні товари, який, на погляд бізнесу, призведе до подорожчання товарів та не досягне своєї цілі.
На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців.
«Дефіцит бюджету становить 5 мільярдів доларів на місяць, що становить близько 30% довоєнного місячного ВВП. Чи покриє цю різницю закручування податкових гайок? Навряд чи. Самі чиновники порахували: завдяки частковому поверненню акцизного податку на пальне бюджет отримає додаткові 2 млрд грн щомісяця. Невеликі (з огляду на потребу) цифри. Натомість жодних розрахунків, як це вплине на експортерів, транспортну галузь, підприємництво та населення в цілому. На наше переконання, підвищувати чи вводити нові фіскальні норми під час воєнного стану неприпустимо, адже особливої ролі для макроекономічних показників це всеодно не відіграє, проте перехід бізнесу в тінь чи його релокацію за кордон може пришвидшити», - переконаний президент УСПП, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.
В Антикризовому штабі допомоги бізнесу, що діє при УСПП, напрацювали власні пропозиції для плану дій уряду щодо економіки воєнного стану. Нагадаємо, що в роботі штабу беруть участь більше сотні великих галузевих асоціацій та підприємств, представники Ради НБУ, Мінекономіки, Мінстратегпрому, Укрзалізниці, профільних комітетів Верховної Ради.
Першочергово експерти закликали своїх соціальних партнерів разом аналізувати становище бізнесу і промисловості в Україні, запустити держпрограму релокації з чітким її моніторингом, розширити програму кредитування підприємців, подумати над зниженням тарифів, зокрема на вантажоперевезення залізницею, своєчасно відшкодовувати ПДВ експортерам, жорстко знищувати корупційні схеми, підвищити рівень взаємодії НБУ, уряду та Ради.
Тут вважають доцільним введення інтелектуальних автоматичних податкових інструментів для якісного контролю, розробку механізмів оцінки, як вплине те чи інше рішення у фіскальній сфері на:
- споживання на внутрішньому ринку;
- кількість робочих місць;
- кількість працюючих підприємств та обсяги їх виробництва, конкурентоспроможність української продукції.
«Виробництво залежить від імпорту, податків та споживчої здатності на внутрішньому ринку. Останній пункт – це якщо ми не говоримо про виключно експортноорієнтоване виробництво», - зазначили в УСПП.
Партнер Українського союзу промисловців - Ukraine Economic Outlook - нещодавно підрахував: бюджет військового 2022 року показав рекордне зростання державних витрат: 73% ВВП України. Усіх доходів, за існуючої податкової системи, держава збере цього року 1,9 трлн. 38,6% ВВП, і 1,73 трлн грн Україні доведеться залучити із зовнішніх та внутрішніх джерел для покриття цього року фіскального розриву у розмірі 35% ВВП. Будь-який пошук внутрішніх податкових резервів не здатний принести бюджету понад 1-2% ВВП.
Це цілком корелюється із висновками Антикризового штабу і УСПП: обкладати бізнес новими податками заради гонитви за 1% ВВП, який також не спрацює, бо суми надходжень через закриття бізнесів зменшаться, не є виправданим кроком. Особливо в країні, котра воює.
Більше 5 млн. наших співгромадян через війну залишаються за кордоном, в самій Україні рівень безробіття виріс до 35%. Експорт за перше півріччя впав на 24%. За підсумками року, якщо не будуть знайдені рішення, як підтримати промисловість в існуючих умовах, падіння виробництва в індустрії може сягнути 60%.
В гірничо-металургійній галузі що експорт, що виробництво просіли на половину. Вже зараз підприємства сфери готові скоротити близько 50 тис. штатних працівників.
Малий бізнес, хоч і отримав деякі фіскальні пільги і послаблення, все ще намагається виживати в тіні, поки не перейде в процес масштабування.
«Відповідь на запитання, як поповнювати доходну частину бюджету – тільки працююча економіка. Боротьба за кожне підприємство, що лишається «на плаву» і обслуговує свої контракти, державна підтримка релокованих бізнесів – можливо, через замовлення їх продукції в держрезерв тощо, кредитування і чіткі кроки в енергосекторі (забезпеченість паливом) – це поки єдиний рецепт, котрий спрацює», - підсумував президент УСПП Анатолій Кінах.