Поділитись
НБУ у складних умовах протидії російській збройній агресії зробив болючий крок для ринку, піднявши облікову ставку у 2,5 рази - з 10 до 25 %. Існують ризики, що це негативно вплине на кредитування підприємств, які тільки починають відновлювати свою діяльність або здійснюють релокацію в інші регіони країни.
На це звертають увагу в Українському союзі промисловців і підприємців.
До обговорення поточного стану справ на фінансовому ринку країни долучилися експерти Антикризової ради громадських організацій, Національної тристоронньої соціально-економічної ради, роботодавці.
Бізнес-спільнота наполягає, щоб подальше антикризове регулювання відбувалося в тісній співпраці між НБУ та Урядом, із завчасним визначенням компенсаторних механізмів для реального сектору економіки
Йдеться про продовження чинних та впровадження нових спрощених, прозорих механізмів доступу до фінансових ресурсів, адресне збільшення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (наразі 120 календарних днів) тощо.
Такі кроки просто необхідні на тлі браку обігових коштів у підприємств, проблем відшкодування із держбюджету ПДВ за період після лютого 2022 року.
Банківська система України має непогану ліквідність навіть зараз, в умовах воєнного стану. Вклади українських банків у депозитні сертифікати НБУ перевищили 200 млрд грн, що стало історичним рекордом. Проте до реального сектору економіки кошти надходять в обмеженій кількості. Масштабного антикризового кредитування немає. Навіть військові облігації, ставка за якими лишилася незмінною – до 11% - фінустанови не поспішають придбати. Тому відбувається емісія гривні, хоча найбільш логічним кроком є все ж кредитування банками економіки.
Окрім цього, УСПП закликає уряд звернути особливу увагу на бізнес на звільнених від окупації територіях, який постраждав внаслідок збройної агресії та не має змоги виконувати, зокрема договірні зобов’язання, погашення кредитів тощо. Зокрема, йдеться про наслідки віднесення АТ «МЕГАБАНК» регулятором фінансового ринку до категорії неплатоспроможних (більшість клієнтів цього банку є представники МСБ Харківщини, серед них учасники волонтерського руху), що у негативний спосіб позначиться на ході економічного відновлення міста, ліквідації руйнувань внаслідок бойових дій тощо.
На думку промисловців, необхідно забезпечити впровадження програм реструктуризації проблемних кредитів за сегментами клієнтів. Серед них і бізнес. Така реструктуризація має передбачати варіанти списання частини боргу для певних категорій підприємств і фізичних осіб, зниження відсоткових ставок за рахунок компенсації банкам недоотриманих процентних доходів.
Звертають увагу в діловому союзі і на потребу введення стимулюючих заходів для національного ринку праці. За кордоном нині перебуває в статусі тимчасових біженців біля 5 млн. українців. Ще 12 млн. є внутрішньо переміщеними особами. Для цих людей вкрай важливо мати доступ до ресурсів задля налагодження життя в Україні.
Це могла б забезпечити програма пільгового кредитування, курована Нацбанком разом із комерційними установами. Серед іншого йдеться про довгострокові кредити на оплату здобуття вищої освіти для дітей із сімей з низьким рівнем доходу; іпотечні кредити для малозабезпечених і багатодітних сімей; кредити для будівництва житла громадянам-вимушеним переселенцям та особам, які втратили житло внаслідок війни та ін.
Ці пропозиції УСПП, Антикризова рада вже спрямували в Кабмін, Офіс президента, Нацбанк та профільні комітети Верховної Ради.