УСПП проти скорочення термінів повернення валютної виручки

Facebook Поділитись
УСПП проти скорочення термінів повернення валютної виручки

Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб закликали уряд та Нацбанк відмовитись від наміру зменшити термін повернення валютної виручки для експортерів зі 180 до 90 днів.

Зловживання кількох компаній, через які і розглядалася вищезазначена можливість, не може бути причиною для створення перешкод вітчизняним експортерам, особливо під час війни.

В УСПП підкреслили, що серед основних проблем бізнесу, окрім безпекових, пов’язаних із повномасштабною агресією рф, є труднощі із логістикою (стикаються до 40% підприємств), а також розрив ланцюгів постачання (кожне третє виробництво).

Блокування ворогом морських портів України, через які йшло до 80% всього вітчизняного експорту, змусило переорієнтуватися на сухопутні вантажоперевезення. Особливо це вдарило по бюджету виробників в агропромисловому секторі та металургії, де логістика підвищила собівартість продукції на 30-40%.

Черги на кордонах із країнами ЄС, особливо в польському напрямку, часто не дозволяють доставити товари контрагентам вчасно. Зараз польські перевізники і взагалі почали блокувати дороги біля кількох пунктів пропуску вантажів. Це спричиняє додаткові ризики для наших експортерів та розтягує в часі виконання/оплату законтрактованих товарів.

За таких обставин зменшувати термін повернення валютної виручки – надзвичайно шкідливий крок для української економіки, підкреслюють в УСПП.

«Наразі орієнтовний строк поставки продукції, за відсутності форс-мажорів, становить 4-6 місяців. З урахуванням відстрочки платежу цикл обігу коштів становить 6-8 місяців, а в окремих випадках 10-12 місяців», - йдеться в повідомленні Федерації металургів України.

 Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб підтримує звернення металургів, а також Комітету ВРУ з питань економічної політики до Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля та голови НБУ А.Пишного щодо недопущення зменшення термінів повернення валютної виручки експортерами або застосування інших обмежувальних заходів до вітчизняних виробників і постачальників послуг.

«Експорт з України зернових та борошна на 31% нижчий, ніж був у 2022 році – за інформацією Мінагрополітики. В металургії експортується тільки 60% від довоєнних показників. Загалом імпорт в нас практично вдвічі перевищує експорт. За перші дев’ять місяців року в Україну імпортували товарів на 46,6 мільярда доларів, експортували з України – на суму 27,1 мільярда доларів. За таких обставин потрібно навпаки стимулювати експортерів, а також задуматися про посилення політики локалізації виробництва, домовитися із ЄС про певний захист національного ринку», - переконаний президент УСПП Анатолій Кінах.

Ці питання будуть розглянуті і Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах воєнного стану. До його складу входять провідні ділові, у тому числі галузеві асоціації країни, представники уряду, ВРУ, Нацбанку, Академії наук, експертних установ. Тут вже підготували та направили в парламент і Кабмін пропозиції по розвитку переробної промисловості в Україні, підтримки ГМК, будівельної галузі тощо.