Поділитись
Сторони разом сприятимуть впровадженню технологій зменшення викидів забруднюючих речовин, пропагуватимуть проєкти щодо безпеки та здоров’я працівників на роботі.
Співпраця має на меті забезпечити діалог промисловців, влади та науковців для вирішення гострих проблем у сфері охорони довкілля, підвищити рівень професійних знань фахівців суб’єктів господарювання, посадових осіб, які приймають значущі управлінські рішення в сфері екологічної безпеки.
Відповідний меморандум підписали президент УСПП Анатолій Кінах, голова Правління Фонду розвитку водоочисних технологій Юрій Загороднюк, представник Державної екологічної академії Ігор Іваненко.
Як відзначив Анатолій Кінах, за даними ООН – Україна одна із світових лідерів по темпам природного скорочення населення. За останні 2 роки ми втратили близько 600 тис. українців. Складна демографічна ситуація напряму залежить від якості життя: це і рівень платоспроможності, і стан екології. Як приклад – наша держава вже відчуває брак питної води, а та, котра є – незадовільної якості.
«Турбує той фактор, що уряд, парламент не звертають увагу на такі життєво важливі питання. Поза тим, людський капітал – найцінніше, що має країна», - відмітив президент УСПП.
В Державній екологічній академії підтвердили цю думку та поскаржилися на брак фінансування природоохоронних заходів, інноваційних проєктів у сфері водоочищення, використання космічних технологій (даних із супутників) в різних галузях, зокрема АПК і тд. У поточному році гроші із бюджету (143 млн.грн) виділили тільки в жовтні, проте згодом забрали і їх.
Відтак, наукова спільнота об’єднує свої зусилля із ОТГ та промисловцями як безпосередніми зацікавленими сторонами у впровадженні екологічних проєктів.
Анатолій Кінах підтвердив думку, що фінансувати «зелений перехід», інші проєкти виключно за рахунок бюджетних коштів нереально, потрібно впроваджувати саме державно-приватне партнерство та дивитися у бік грантів, пропонованих європейськими і міжнародними інституціями.
При цьому не варто брати на себе нереальні зобов’язання: відмовитися від вугілля до 2035 року і т.д., потрібно враховувати національну специфіку і реалії.
«Треба рухатися в бік відновлювальної енергетики, потроху скорочуючи залежність від традиційних джерел енергії. Однією з причин стрибка цін на газ і вугілля в світі стала саме недалекоглядна ставка на завищені обсяги зеленої енергії. Їх не вистачило, щоб покрити потреби споживачів в ЄС та ін. країнах. Саме тому ми виступаємо за чітку аналітику і прогнозування наших дій в національному енергосекторі», - підкреслив президент УСПП.
Доктор екологічних наук, заслужений економіст України Тетяна Галушкіна, присутня на зустрічі, підняла також питання розвитку екологічного страхування в Україні. За її даними, у Верховній Раді зараз перебуває відразу кілька альтернативних законопроєктів (урядовий та народних обранців), проте вони є недосконалими. Натомість професорка Державної екологічної академії післядипломної освіти високо оцінила законопроєкт, підготовлений свого часу А.Кінахом як такий, що закладає чітку парадигму формування цього бізнес-поля в Україні відповідно до європейських норм. Відтак, запропоновані там норми з коригуваннями на поточну ситуацію і дані мають знайти своє відображення в остаточному варіанті тих документів, що голосуватимуться в сесійній залі.
Перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров звернув увагу партнерів на успішний досвід ділового союзу із залучення європейського фінансування у промисловість. Спільно із західними партнерами УСПП вже реалізував 5 грантових проєктів та продовжує працювати ще над 2-ма. Один із них стосується шумозахисту в індустрії, що дуже важливо з точки зору безпеки і здоров’я як працівників, так і тих громадян, що проживають поруч виробництв.
Меморандум доповнений планом спільних заходів на 2022 рік. Щомісяця планується проводити публічні заходи із залученням міністерств, об’єднаних територіальних громад і бізнесу.
Зокрема, у січні пройде перше таке Пленарне засідання «Формування законодавчої платформи зеленого бізнесу в Україні: мотивація,проблеми, рішення» .
Сторони домовилися підтримувати системні комунікації щодо підготовки заходів, а також спільно готувати відповідні пропозиції для уряду і парламенту. У тому числі моніторити стан модернізації промисловості, екологічної безпеки, перспектив зеленої енергетики тощо, порівнюючи із відповідними даними з ЄС, США, інших розвинених країн світу.