Поділитись
Промисловці і підприємці наголошують, що в реалізації промислової політики в цілому і в реформі оборонно-промислового комплексу зокрема уряд не має стратегічного бачення. Це формує дуже серйозні ризики хаотичного підходу до процесів трансформації «Укроборонпрому», модернізації космічної, авіабудівної галузей, оновлення рухомого складу Укрзалізниці тощо. На кону – десятки тисяч робочих місць, економічна незалежність країни і мільярди доларів для держбюджету.
Згідно зі стратегією нацбезпеки України, яка була затверджена у вересні 2020 року, передбачалося розробити і затвердити стратегію розвитку ОПК. Втім, цього так і не відбулося.
Кілька років в статусі проєкту із невизначеною долею знаходиться Стратегія розвитку промисловості, напрацьована спільно із реальним сектором економіки, асоціаціями та бюджетоутворюючими підприємствами.
Актуальним лишається прийняття державних цільових програм ключових сфер: авіа-, судно-, ракето-космічного, транспортного машинобудування та ін. Попри створення та річну діяльність вертикалі держуправління промисловим комплексом – Мінстратегпрому – за останній рік Україна не просунулася в реалізації політики імпортозаміщення, локалізації виробництва, прискореної адаптації європейських технічних регламентів і стандартів тощо.
Поза тим, ситуація в промисловості кризова. За підсумками 2020 р. падіння виробництва у промисловості становило 5,2 %, сільському господарстві – 11,5 %, машинобудуванні – 18,5%. Високотехнологічні галузі глибоко збиткові. Державне космічне агентство за минулий рік відзвітувало про сумарні чисті збитки підпорядкованих компаній на суму 810,9 мільйона гривень. Найбільшу частку тут становить Південмаш ім. О.М. Макарова – мінус 672,2 млн грн. За минулий рік штат підприємств ракетно-космічного комплексу «схуд» на 1,6 тис. працівників.
Падіння обсягів вагонобудування за останній рік склало 70%, а за останні 9 років – 90%. З 18 підприємств галузі лишилося 5.
«Все це потребує комплексних рішень, а не ситуативних заходів. Наразі такого підходу ні уряд, ні парламент не демонструють. Ми вбачаємо тут велику загрозу для економіки і промисловості», - зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
Натомість у парламенті з’явилися аж 2 законопроєкти, котрі відірвані від такої комплексної політики, пропонують швидкі і ризиковані рішення. Йдеться про законопроєкти №3822 про трансформацію підприємств оборонки в галузеві холдинги та №5017 «Про космічну діяльність» із відновленням спецстатусу Держкосмосу.
Законопроєкт №3822 створює значні і видимі ризики поглинання державного майна комерційними структурами, не містячи при цьому чітких запобіжників такому процесу. Держава в особі уряду перетвориться на стороннього спостерігача як процесу реформування ОПК, так і подальшого управління ним, не маючи жодного впливу на дії правонаступника «Укроборонпром».
Впровадження законопроєкту надасть одній комерційній структурі, що не є органом державної влади, майже необмежені права щодо управління та розпорядження майном та майновими правами підприємств ОПК.
«Є всі ризики втрати контролю держави над оборонною промисловістю», - прокоментували в УСПП даний документ і направили цілу низку зауважень до нього на адресу Верховної Ради, власне «Укроборонпрому» та уряду.
«Головний ризик тут – у відірваності такої реформи від будь-якої державної політики в сфері промисловості та оборонних замовлень. Реформу сфери оборонно-промислового комплексу слід проводити виключно на основі рішень РНБОУ щодо затвердження аудиту ОПК, Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу. Цих документів немає, отже всі дії в даному напрямі проводяться «всліпу». Результати можуть бути катастрофічними», - зауважив президент УСПП.
Окрім публічної заяви, промисловці і підприємці також підписали з «Укроборонпромом» меморандум про співробітництво – таким чином намагаючись підсилити експертний діалог і посприяти продовженню прозорої реформи української оборонки.
Експерти УСПП вимагають підготувати проект держпрограми імпортозаміщення матеріалів і комплектуючих в ОПК, створити відповідний реєстр, сформувати цільові програми, стимули тощо.
Черговим проявом безсистемних ініціатив тут вважають і появу законопроєкту №5017. Ним Держкосмос набуває спецстатусу та визначається органом, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері космічної діяльності. Раніше координацію цих процесів здійснював Мінстратегпром.
«Якщо закон буде ухвалено – це вихолостить ключові повноваження Мінстратегпрому. В структурі органів виконавчої влади не буде чіткої вертикалі управління промисловістю в цілому, ОПК зокрема. За відсутності Стратегії промислового розвитку, цільових програм тощо це спричинить хаос, безсистемність державних рішень в даному напрямі, а також значно підвищить корупційні ризики», - переконаний Анатолій Кінах.
Раніше близько 200 структурованих об’єднань та організацій промисловців, підприємців та роботодавців, бюджетоутворюючих підприємств, Антикризової ради громадських організацій направили президенту В.О.Зеленскому пропозиції щодо особистої зустрічі з питань індустріально-інноваційного розвитку. Планувалося обговорити стан справ в економіці, звернення доповнювалося пакетом пропозицій з стимулювання промислового виробництва в країні, реформи ключових галузей.
Офіс президента запевнив, що «розвиток вітчизняних промислових підприємств є пріоритетним для Глави держави», відтак, питання проведення такої зустрічі буде узгоджене.
«За цей час немає помітного просування в реалізації сучасної промислової політики, імпортозаміщення, локалізації виробництва. Законопроєкт 3739 про локалізацію виробництва «заморожено» в Верховній Раді, нарощується імпорт продукції машинобудування в структурі держзамовлень – 46%. Натомість з’являються неоднозначні законопроєкти, котрі розбалансовують систему управління індустріальною сферою, містять значні ризики для подальшої реформи оборонного комплексу. Відтак, це ще більш актуалізує потребу проведення такої зустрічі президента України із промисловою спільнотою та експертами. Ми закликаємо Офіс президента, уряд і парламент разом шукати оптимальні рішення», - підсумував Анатолій Кінах.