Поділитись
Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану закликають європейських партнерів комплексно переглянути рішення щодо запровадження нових тарифних квот на імпорт української сталі, а також врахувати сукупний вплив цих обмежень разом із Механізмом транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) на економіку України.
Український бізнес завжди був і залишається послідовним прихильником європейської інтеграції, підтримує кліматичний порядок денний ЄС та принципи добросовісної конкуренції. Однак сьогодні Україна перебуває у безпрецедентних умовах повномасштабної війни з російським агресором, коли економічна стійкість держави є не менш важливою складовою оборони, ніж наявність допомоги із виробництвом і постачанням озброєння від західних партнерів.
Запровадження нових тарифних квот на українську сталь одночасно із набуттям чинності фінансової фази CBAM створює для українських виробників подвійне навантаження. З одного боку, істотно обмежується фізичний доступ української продукції на європейський ринок, а з іншого — суттєво зростають витрати експортерів через нові вуглецеві платежі.
Саме поєднання цих двох механізмів викликає найбільше занепокоєння бізнес-спільноти.
За оцінками представників галузі, нові квоти можуть скоротити експорт української сталі до країн ЄС на 50–60%, що означатиме втрату до 1 млрд доларів валютної виручки щороку. Водночас аналітичні розрахунки щодо впливу CBAM свідчать, що вже до 2030 року Україна може втратити понад 1,4 млрд доларів експорту, близько 5 млрд доларів ВВП, сотні мільйонів доларів інвестицій та бюджетних надходжень.
Особливо тривожним є те, що під найбільшим тиском опиняється саме гірничо-металургійний комплекс - галузь, яка традиційно була одним із фундаментів української економіки. Саме металургія забезпечувала значну частину валютних надходжень держави, формувала експортний потенціал країни, підтримувала роботу транспорту, машинобудування, енергетики, гірничої промисловості та десятків суміжних секторів економіки. Навіть в умовах війни українські металурги залишаються найбільшими платниками податків, роботодавцями та інвесторами у виробництво.
Скорочення експорту металопродукції означатиме не лише проблеми окремих підприємств. Це означатиме зменшення валютних надходжень, скорочення податкових платежів, уповільнення модернізації виробництв, втрату ресурсів для декарбонізації та, зрештою, послаблення економічної спроможності держави фінансувати власне відновлення.
Сьогодні Україна разом із Європейським Союзом шукає додаткові ресурси для зміцнення спільної безпеки, розвитку оборонної промисловості та протидії російській агресії. Саме тому надзвичайно важливо, щоб торговельна та кліматична політика ЄС також враховувала стратегічне завдання - збереження економічної стійкості України. Адже сильна українська економіка є одним із ключових чинників безпеки всієї Європи.
УСПП та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже неодноразово порушували питання впливу CBAM на українську промисловість. За результатами засідань Штабу були підготовлені звернення до Президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, а також до депутатів Європейського парламенту із закликом запровадити для України спеціальний перехідний режим та врахувати воєнні обставини під час реалізації нових регуляторних механізмів.
Сьогодні ми закликаємо Європейську комісію та держави-члени ЄС розглянути питання перегляду нових квот на українську сталь, синхронізувати їх із рішеннями щодо CBAM та виробити спільний механізм підтримки української промисловості.
Україна не просить преференцій. Україна просить справедливого партнерського підходу. Успішна післявоєнна відбудова, декарбонізація промисловості та інтеграція до єдиного європейського ринку можливі лише за умови, що економічні рішення працюватимуть на зміцнення, а не послаблення промислового потенціалу держави, яка сьогодні захищає спільні європейські цінності та безпеку.