Поділитись
Йдеться про формування перехідного періоду впровадження всіх функцій БЕБ та його нормативне затвердження, врегулювання спірних питань підслідності, досудових розслідувань, підпорядкування Бюро та ін.
Про це йшла мова в рамках спільної відеоконференції УСПП, Асоціації платників податків України, науково-експертної спільноти.
Як зазначив президент УСПП Анатолій Кінах, прийнятий та підписаний главою держави Закон України «Про Бюро економічної безпеки» - продукт спільних дій влади і бізнесу. Ділова спільнота вітає запуск даної структури. БЕБ, нагадаємо, повинен замінити податкову міліцію, а його компетенцією є аналітична робота з протидії економічним злочинам, а не силові повноваження.
«Закон має комплексний характер і від його ефективної реалізації залежить бізнес та інвестиційний клімат в країні. Нагадаю, що через незахищеність прав власника і інвестора, значну корупційну складову тощо в Україні є катастрофічний відтік чистих прямих іноземних інвестицій. Минулоріч вони впали вдесятеро та становили 225 млн. доларів – в кілька разів менше переказів трудових мігрантів з-за кордону. Тому ми дуже уважно ставимося до того, як працюватиме Бюро», - наголосив лідер ділової спільноти.
І тут в бізнесу є низка запитань. По-перше, щодо неприпустимості дублювання функцій по розслідуванню економічних злочинів. Бюро має отримати відповідні повноваження Служби безпеки та податкової міліції, які будуть переосмислені з тим, щоб це був не стільки силовий, скільки аналітичний орган. Втім, в Нацполіції зберігається департамент стратегічних розслідувань, що опікуватиметься справами конвертаційних центрів, зловживань в держтендерах тощо. В СБУ передбачається функціонування відділу контрозвідувальної діяльності, що також займатиметься злочинами в фінансово-економічній сфері.
Не врегульоване питання підзвітності Бюро. В УСПП виступають за те, щоб це була вертикаль держфінансів (Мінфін), а не уряд в цілому з прямим підпорядкуванням Прем’єр-міністру. Це дасть зайву політизацію та створить ризик призначення не фахових, а саме «політично прийнятних» кандидатур.
«Кадрова політика в рамках Бюро також повинна проводитися максимально прозоро. Ми допускаємо проходження конкурсів спеціалістами із числа працівників ліквідованої податкової міліції – в разі їх незаплямованої репутації», - зазначили учасники відеоконференції.
Президент АППУ Грігол Катамадзе звернув увагу на потребу посилення представниками бізнесу Ради громадського контролю за діяльністю БЕБ. Також необхідне проведення попереднього аудиту Бюро перед запуском, імплементації громадських експертних досліджень фіскальної безпеки тощо.
Окремо було розглянуте питання підготовки до другого читання законопроекту №3959-1 . Ним вносяться зміни до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України. В УСПП, АППУ, низки інших ділових асоціацій є чимало зауважень до документу. Бізнес наполягає на внесенні коректив, адже в такому вигляді, який має законопроект нині, він містить значні ризики для підприємництва, вводить зайву і почасти необґрунтовану криміналізацію економічних правопорушень.
За підсумками обговорень партнери направлять узгоджені позиції по імплементації Закону про Бюро економічної безпеки уряду, парламенту, Офісу президента.