Поділитись
У столиці проходять урочистості для ділової спільноти, організовані УСПП з нагоди Дня підприємця. Участь у заході беруть представники центральних та місцевих органів державної влади, дипломатичного корпусу, бізнес-асоціацій тощо.
Учасники урочистого засідання обговорюють пріоритети роботи підприємницької громади на початок ділового сезону, уже досягнуті в діалозі з урядом цілі та їх подальший розвиток тощо.
Малий і середній бізнес в Україні приносить 55% валового внутрішнього продукту в економіку країни. Кількість нових підприємців повільно, але зростає: за даними Держстату України, на грудень 2018 було зареєстровано 1,84 млн ФОП, що на 71 тис. більше в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року, та 1,2 мільйони юридичних осіб. Малий і середній бізнес забезпечує робочими місцями 80% українців. Протягом 2018 року наші підприємці сплатили внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) на суму 228 млрд. грн. І цей показник зростає на 25% щороку.
У 2018 році Financial Times серед усіх пострадянських країн визнала Україну першою за темпами поліпшення ділового клімату. Але водночас наша країна займає 71 місце в світовому рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business 2019.
Попри досить непогані умови оподаткування малого і середнього бізнесу, зменшення бюрократичних процедур, нагальною проблемою залишається кредитування. Саме високі ставки (в комерційному секторі – більше 20%) не дозволяють багатьом розпочати свою справу, а вже існуючому бізнесу – модернізувати компанію, розширити лінії виробництва, вийти на експорт тощо.
У поточних умовах, коли вартість кредитів під оборотний капітал в гривні залишається вище 20% річних, розвиток малого і середнього бізнесу фактично стримується штучно. Стимулювання попиту банків на ОВДП та депозитні сертифікати переорієнтовувало існуючий ресурсний потенціал банківської системи на фінансування державних боргів замість відновлення кредитування суб‘єктів економіки.
Відтак, бізнес наполягає на низці першочергових заходів: спільному засіданні НБУ та КМУ (після призначення останнього) щодо доступу до кредитів, обговорення на парламентсько-урядовому рівні проблематики трудової міграції (нестача кадрів), прийняття низки законопроектів, які Рада «заборгувала» бізнесу.
Бізнес відзначає: попри позитивну динаміку зростання ВВП протягом останніх років, Україна залишається однією з найбідніших країн регіону, з точки зору рівня ВВП на душу населення. За даними міжнародних партнерів, нинішніми темпами Україна буде наздоганяти Польщу зразка 2018 року ще 50 років.
Відтак, кредитування бізнесу, розширення експортних можливостей, а також більші зусилля по захисту приватної власності в Україні, інвестиційного капіталу тощо – дадуть стабільний і високий результат в контексті економічного розвитку.
Також УСПП звернувся до керівництва держави із закликом зберегти парламентський Комітет з промислової політики і підприємництва, адже той, по суті, чи не єдиний форпост бізнес-реформ в країні.
Уважно стежить підприємницька громада і за розвитком ситуації навколо створення Служби фінансових розслідувань, котра має замінити чисельні департаменти, розпорошені по СБУ, ДФС і МВД.
Очікує бізнес і на запуск Експортно-кредитного агентства, що має стати базовим фінансовим інструментом для просування вітчизняного експорту на зовншніх ринках, у тому числі – збільшення частки в ньому товарів із високою доданною вартістю.
З осені має розпочати свою роботу оновлена митниця та податкова служба (розділені наприкінці 2018 року). УСПП і його партнери мають надію, що дані структури реформовані та розпочнуть свою роботу, ведучи постійний і чесний діалог із бізнесом і громадськістю.
Поза цією кон’юнктурою, за останній рік бізнес-спільноті вдалося досягти чимало.
Увага УСПП прикута до розширення експортних можливостей вітчизняних товаровиробників. Окрім ЗВТ з ЄС, Канадою, вільна торгівля віднедавна запущена і з Ізраїлем. Поза такі можливості, показники експорту зростають несуттєво, поглиблюється негативне сальдо, а вивозиться передусім сировина чи готова продукція, але під іноземними партнерськими брендами. Допомогти із цим покликаний Центр підтримки експорту при УСПП, а також Українська бізнес-агенція в Канаді, створена під егідою УСПП. Зусиллями цих структур українські виробники мають безпосередні контакти із баєрами торгових мереж США, Південної Америки, багатьох країн Європи.
Разом із Конфедерацією промисловців Литви створено своєрідну «базу» виходу українських експортерів на ринки ЄС. Неодноразово проводяться тренінги і семінари щодо стратегії «завоювання» інтересу європейців до продукції наших виробників, триває реалізація спільних проектів у сфері енергозбереження, очистки води тощо.
Так, разом із партнерами реалізується проект з модернізації школи на Донеччині (Авдіївка), розроблена технічна документація до проекту із очистки стічних вод м.Заставна (Чернівецька область). У грудні планується провести традиційний двосторонній економічний форум за участі високопосадовців.
У 2019 році відкриті представництва УСПП в Катарі, Грузії та Чехії.
УСПП постійно комунікує із представниками китайського бізнесу, інвесторами із КНР. Влітку 2019 року пройшло 4 зустрічі керівництва союзу та зацікавлених компаній із відповідними делегаціями. Всі дані поширюються серед підприємницької спільноти, а УСПП готовий допомагати із стартом двосторонніх проектів.
Серед пріоритетів на новий діловий сезон: поглиблення комунікації із владою, лобіювання прийняття промислової та економічної Стратегій, більші можливості для бізнесу в плані модернізації виробництв, покращення дорожньої і транспортної інфраструктури України тощо. Щодо останнього, то УСПП неодноразово висловлював свою підтримку концепції розвитку річного судноплавства, модернізації Укрзалізниці тощо.