Поділитись
Сторони підписали меморандум про співробітництво. Основними напрямами є захист прав українських дітей за кордоном;поліпшення інвестиційного клімату в Україні; захист прав українських та іноземних інвесторів в Україні, а також прав українських інвесторів в інших країнах.
Підписи під документом поставили президент УСПП Анатолій Кінах та голова правління Міжнародної ліги, правозахисник Едуард Багіров.
Як наголосив лідер ділової спільноти, українські промисловці і підприємці приділяють значну увагу питанням збереження і розвитку людського капіталу, психологічної адаптації працівників та їх родин, правового захисту громадян в цілому і підприємців зокрема.
«За кордоном через війну тимчасовий прихисток отримало більше 7 млн. українців. Переважно це жінки, діти, люди похилого віку. Маємо створювати умови для повернення наших співгромадян додому – це розвинена система соціального захисту, гарний бізнес-клімат, загальне зростання економіки», - переконаний Анатолій Кінах.
Едуард Багіров відзначив, що в даному контексті важливо захищати права українських дітей за кордоном, адже останнім часом почастішали звернення батьків/родичів щодо дій державних органів влади в країнах їх тимчасового перебування.
Важливо, щоб українці за кордоном мали своєчасну інформаційну, консультативну допомогу в юридичних питаннях.
Попередня цифра – більше 500 тис. неповнолітніх українців виїхали з країни до ЄС, США, Канади тощо після початку повномасштабної війни.
Е.Багіров пропонує створення громадського руху, до якого ввійшли б експерти, правозахисники, представники ділових асоціацій, парламенту, громадські лідери тощо, які б напрацювали ефективну систему правової допомоги українським дітям, які перебувають за кордоном.
Другою, не менш важливою частиною співпраці є сприяння захисту прав українських та іноземних інвесторів в Україні.
За різними оцінками, у світі налічується до 900 млрд. доларів російського закордонного капіталу, який можна заморозити та спрямувати на потреби відновлення України.
Проте для цього самі міжнародні структури, окремо взяті країни повинні розробити нормативний механізм, а Україна– вести чіткі реєстри збитків, завданих війною. Це колосальна робота, необхідне навчання відповідних фахівців, самих підприємців тощо.
«Варто розуміти, що не тільки Україна претендує на ці активи як компенсацію збитків. До прикладу, лізингова компанія Aercap свого часу повідомила про мільярдні збитки через націоналізацію країною-агресором рф 116 літаків цивільної авіації, які та свого часу взяла в оренду. І таких прикладів чимало. Тому від нас потрібна чітка оцінка завданих збитків, їх фіксація і юридичне оформлення», - наголосив Анатолій Кінах.
Сторони домовилися про підготовку плану спільних заходів на доповнення до меморандуму, а також про системні комунікації по означеним напрямам.