Поділитись
Масштабна війна рф проти України стала величезним викликом для економіки країни. За перший квартал ВВП обвалилося на 15%, а за підсумками року (прогнози Світового банку) ця цифра сягне 30%. За оцінками Economist Intelligence Unit, Україна зможе вийти на довоєнний рівень ВВП не раніше, ніж у 2037 році.
Кожна четверта людина працездатного віку втратила роботу, великі промислові підприємства – «Зоря Машпроєкт», «Антонов» та ін. – були обстріляні ворогом, малий і середній бізнес в зонах активних бойових дій та в тимчасовій окупації (Херсонщина, частина Запоріжжя, Донеччина, Луганщина і т.д.) – практично припинив роботу або переніс активи на захід України. Кількасот підприємств релокувалося за кордон - у Польщу, Чехію, країни Балтії.
Проте перший шок з 24 лютого пройшов і ділова активність дещо пожвавлюється. Якщо на початку березня до 60% фірм не працювало або сильно обмежило свою діяльність, то таких зараз близько 25-30%.
Проте це не означає, що всі решта відновили довоєнні обсяги, а кількість робочих місць залишилася такою ж.
На це звертає увагу президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
Наразі найскладніша ситуація в добувній промисловості, гірничо-металургійній галузі, будівництві, експортному напрямі зернових.
Бізнес, що поновлює свою роботу на 70% території України (решта або в тимчасовій окупації, або з інтенсивними боями) – стикається із низкою проблем: нервіномірний попит, зростання витрат, розірвані логістичні ланцюжки, недоступність фінансових котів для поповнення бюджетів на операційні видатки.
За час війни урядом спільно із Верховною Радою та діловими організаціями було запропоновано низку рішень для підтримки бізнесу. Всього 6 пакетів. В цілому вони досягли поставленої мети антикризового реагування на стрімке падіння виробництва і доходів громадян, проте не всі вони були погоджені із реальним сектором економіки і тому в певних напрямах дестабілізували податкове, фінансове поле тощо.
Неузгодженими залишаються питання бюджетного відшкодування ПДВ, доступу широкого кола підприємництва до доступних кредитів, адресного підходу щодо термінів повернення валютної виручки експортерами, перегляду політики формування критичного імпорту.
Не вирішено питання поновлення діяльності підприємств – резидентів України, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти країн-агресорів: рф та білорусі.
На сьогоднішній день діяльність цих підприємств зупинена, оскільки НБУ та урядом запроваджена низка заборон на здійснення операцій такими підприємствами. До переліку підсанкційних підприємств наразі потрапили й стратегічно важливі для економіки України. Вкрай важливо зберегти не лише активи відповідних підприємств, а і робочі місця, економічні зв’язки з іншими резидентами України до моменту вирішення питання із зміною власників цих підприємств, не доводячи такі підприємства до банкрутства.
Значні ризики становить підняття Нацбанком облікової ставки до 25% без попередньо узгоджених компенсаторних заходів для бізнесу. Це спричинить більший дефіцит джерел поповнення обігових коштів підприємств. Також не є нормою, коли в країні співіснують кілька курсів валют.
Незрозуміло, яка доля тепер чекає на програму «Доступні кредити 5-7-9», що буде з кредитними лініями для аграрного бізнесу, як ці рішення повпливають на особливо чутливий до радикальних змін мікробізнес?
Значної уваги потребує реформа ОПК, вірніше її продовження з урахуванням фактору війни та кількох сценаріїв її тривалості. ОПК до 24 лютого виробляв 10-12% всієї потребами Збройних Сил України. Наразі армія підсилюється значними поставками зброї та техніки від західних партнерів. Її потрібно буде ремонтувати, тому вже зараз мають швидко розгортатися підприємства відповідного профілю. Окрім того, необхідно активізувати власне виробництво ракетних комплексів, патронів, засобів захисту, оптики і т.д.
Висновок наразі один – український бізнес намагається відновити свою діяльність, де це можливо. Про повернення до стабільної прибутковості поки не йдеться – всі зусилля спрямовані направду на виживання. Прийняті урядом та парламентом ініціативи потрібно вдосконалити за кількома напрямами, також запропонувати нову економічну модель повоєнного відновлення, яка б почалася б впроваджуватися вже зараз. Точками росту мають стати відповідні державні програми в промисловості, кредитуванні, відновленні пошкодженої інфраструктури, відбудови міст.
Сюди належить максимально залучати грантові кошти, допомогу міжнародних організацій та дружніх країн, а також зробити ставку на державно-приватне партнерство.
Ці та інші пропозиції УСПП, Антикризовий штаб допомоги бізнесу і промисловості, що діє під його егідою – передали Президенту України, Прем’єр-міністру України та головам профільних парламентських комітетів, Нацбанку України.