Поділитись
Основна проблема масових відставок в уряді – у відсутності стратегічного підходу в Кабміні в цілому та в міністерствах зокрема. Монокоаліція вже 2 рік поспіль не може затвердити програму сформованою нею ж уряду. Відтак, чиновники у багатьох випадках діють ситуативно і хаотично, що множить проблеми в економіці, соціальній сфері тощо.
Так прокоментував відставку відразу трьох міністрів президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах в ефірі вітчизняної радіостанції.
Нагадаємо, Рада прийняла відставку міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігоря Петрашка, міністра інфраструктури Владислава Криклія та звільнила Максима Степанова з посади міністра охорони здоров’я.
«За останні роки у владі склався такий підхід – вирішувати проблеми пожежними, часом доволі сумнівними з точки зору ефективності методами. Це зараз проблема виконавчої влади в Україні в цілому. До прикладу, у більшості областей за останні роки змінилося 2-3, а десь і 4-5 губернаторів. Посадовці не діють на довгострокову перспективу, в них немає стратегічного бачення. Аналогічна ситуація і в уряді. Перестановки стільців без плану дій, якісної кадрової політики, програмного підходу – нічого не дадуть», - підкреслив Анатолій Кінах.
Лідер ділової спільноти завважив, що міністри пішли у відставку без звіту про свою роботу на посаді. Відтак їх наступники також діятимуть всліпу, не володіючи інформацією про те, що вже зроблено, які напрямки гостро пріоритетні тощо.
«Розмови про «спадкоємців» – кандидатів на ці посади – зараз також точаться без огляду на наявність в них програм, досвіду, кваліфікації. Політологи, експерти обговорюють лише, чий це ставленик, хто його лобіює, який олігарх за ним стоїть. На таких принципах ефективні інститути влади не можуть формуватися. Ми закликаємо Офіс президента та парламент удосконалювати кадрову політику, вийти на системні програмні методи у роботі уряду. Також підвищити персональну відповідальність виконавців за їх роботу – на рівні міністрів, віце-прем’єрів тощо. Поруч із економічною, промисловою рецесією, недостатньою правовою захищеністю тощо, проблема зниження ефективності інститутів державної влади – одна із найболючіших», - вважає президент УСПП.
На його погляд, нинішні відставки міністрів, особливо охорони здоров’я - це можливість разом із ними «списати» всі проблеми та провали політики монобільшості в даному напрямі. Цим самим оновивши чи втримавши політичні рейтинги на чинних показниках.
«Знову ж таки, це тимчасові маніпуляції, які не покращать ситуацію в сфері. Потрібна фахівна робота – разом із громадськими та науковими інституціями галузі. Варто розуміти, що провали в швидкому технічному оснащенні лікарень, закупівлі вакцин та ін. – це ще й також пряма відповідальність очільника уряду. Є питання до фінансування цих процесів тощо. Тому однозначно перекладати всю повноту відповідальності тільки на М.Степанова не можна. Міністр не є самостійним гравцем, а саме так зараз воліють подати цю ситуацію. Якщо всіх все влаштовувало в уряді весь 2020 рік і половину 2021-го, то тут вже питання до самого Кабміну», - зазначив Анатолій Кінах.
У ситуації із добровільною відставкою міністра інфраструктури В.Криклія лідер ділової спільноти не бачить іншого підтексту, окрім політичного - внутрішніх «перетасовок» кадрів. Сфера інфраструктури є однією з найбільш «рекламованих» в публічному просторі останніми роками. Нагадаємо, проект «Велике будівництво» став у 2020 – початку 2021 року чи не головним в країні, на оновлення інфраструктури витрачалися кошти з того ж таки Фонду по боротьбі з коронавірусом тощо.
Відставка очільника міністерства економічного розвитку Ігоря Петрашка також виглядає спробою оновлення політики в економічному напрямі. ЗМІ підрахували, що міністр свого часу дав 75 обіцянок - виконав 40 (53%).
Головною проблемою є те, що Україна за час пандемії не спромоглася розробити комплексний план по мінімізації її наслідків для економіки. Тисячі малих і середніх підприємств закрилися, за даними того ж уряду – 1 млн. людей втратило роботу. Мікс президентських і урядових ініціатив – 8 тисяч для бізнесу, деякі тимчасові послаблення в питаннях оренди та відтермінування сплати податків – були геть не того масштабу, щоб справді вплинути на діловий клімат.
Міністерство економіки не забезпечило повноцінний запуск Експертно-кредитного агентства, поетапне впровадження земельної реформи (інвентаризація, розробка програм перехідного періоду тощо), реформування національного ринку праці та стимулювання зайнятості, локалізації виробництва. По всім цим питанням УСПП та інші ділові асоціації, бізнес неодноразово зверталися до уряду.
Серед деяких позитивів – спроба аудиту національної економіки та початкового планування - Національна економічна стратегія до 2030 року. Документ не є бездоганним, має ухил в той же бік інфраструктурних проектів, обходячи багато в чому промислові проблеми та кризу в бізнесі, проте він принаймні є першим кроком до стратегічного підходу.
«Чи вирішить зміна керівника міністерства ці та інші проблеми? Як і у випадку із МОЗ – потрібен чіткий план діяльності відомства, що координувався б із промислово-підприємницькою спільнотою, громадськими, експертними організаціями. Тоді є шанс не тільки на ефективну роботу, але й на помітні результати. Для бізнесу персоналія міністра важлива лише з точки зору його професійності та здатності вибудувати діалог із громадськістю, реальним сектором економіки. У такому разі обіцяємо безумовну підтримку», - підсумував президент УСПП Анатолій Кінах.