Поділитись
В Україні відсутня Стратегія промислового комплексу, хоча її розроблення та подання КМУ було визначено у пункті Плану пріоритетних дій Уряду ще на 2017 рік. На початку 2019р. з’явився черговий доопрацьований Мінекономрозвитку варіант. Однак ще раніше УСПП разом із Антикризовою радою громадських організацій, об’єднаннями роботодавців сформували власне бачення стратегії модернізації вітчизняної промисловості – «Нова індустріалізація – реальний шанс для України». Документ готувала група експертів під керівництвом віце-президента УСПП, члена Національного комітету з промислового розвитку В.Новицького. Втім, попри запевнення МЕРТ, у допрацьованій версії Стратегії, представленій для розгляду на засіданні Кабміну, позиція ділової спільноти не врахована. Про це йдеться в листі УСПП на адресу урядовців.
«За таких обставин оновлений проект Стратегії з ознаками незначних правок, здебільшого технічного змісту, навряд чи можна розглядати як результат «його глибокої переробки та сутісного наповнення», – кажуть в діловому союзі.
Тут припускають, що у разі його ухвалення урядом подальше розроблення та подання Плану заходів до Стратегії впродовж 4-місяців гарантовано припадатиме у часі на виборчий парламентський процес, що викликає сумніви стосовно результативності такої роботи.
Нагадаємо, промисловці і підприємці наголошували, що представлений проект Стратегії не відповідає рівню загроз у сфері економічної безпеки, оскільки промислове виробництво втратило роль провідного чинника у зростанні економіки. Також він не надає відповіді на проблемні питання щодо подолання технологічної відсталості вітчизняного промислового комплексу, недопущення подальшої деіндустріалізації промисловості України.
Горизонт планування (до 2025 року) є надто малим. З таким підходом очікувані інвестиції традиційно спрямовуватимуться на сектори із гарантованою та швидкою віддачею, а в структурі потенційних капіталовкладень переважатимуть не високотехнологічні виробництва й інновації, а, як правило, сировинні галузі.
Ділова спільнота пропонує визначити необхідний вид та тип промислового комплексу, його структуру та інституціональні можливості. Ця структура повинна передбачати реалізацію повних інноваційно-інвестиційних циклів, щонайменше, для макротехнологій та галузево утворюючих технологій, що мають природні та історично сформовані конкурентні переваги у державі та регіонах.
Потрібне і формування належної системи наукового, конструкторського, технологічного та проектного забезпечення, у тому числі через Національний науковий центр промисловості, Національні центри по комплексах галузей, які були б здатні здійснити розширене відтворення технологій 5, 6 та 7–го технологічних укладів з інноваціями вищих рівнів новизни. Окрім того, для промислового розвитку необхідна стабільна і повнофункціональна фінансова система (банки розвитку, інвестиційні фонди, страхові компанії та інші).
Стратегія повинна корелюватися і з іншими документами стратегічного планування (Енергетична стратегія України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», Національна транспортна стратегія на період до 2030 року тощо).
Відтак, УСПП, Антикризова рада громадських організацій на постоюють на врахуванні цих пропозицій і зауважень, адже без цього проект Стратегії залишиться черговою декларацією, котра не матиме реального впливу на стан справ та не вирішуватиме покладених на нього завдань.