Поділитись
Верховна Рада проголосувала у четвер законопроєкт #3739 про локалізацію виробництва у машинобудуванні.
Напередодні УСПП звернувся із листами до Президента В.Зеленського і спікера ВРУ Р.Стефанчука щодо потреби ухвалення документу в другому читанні ще до кінця 2021 року. Його потрібно узгодити із держбюджетом-2022 та включити до Програми діяльності уряду як пріоритет.
На думку представників промислового сектору, законопроєкт є стратегічно важливим кроком у завантаженні українських виробників замовленнями. Він удосконалить державну політику локалізації виробництва, принесе додаткове зростання ВВП мінімум на 4%, створить кілька десятків тисяч нових робочих місць.
При цьому в УСПП двояко сприймають компроміс, на який пішли народні обранці. Щоб обійти стурбованість європейських партнерів, депутати виключили вимогу локалізації для товарів з країн-підписантів угоди GPA, серед яких США та ЄС.
В самому ЄС, а також США все ж діють норми локалізації виробництва. Частка імпортованої продукції машинобудування в держзакупівлях США – тільки 4-5%, в ЄС – 10-12%. Україна ж за 2016-2020 рр. придбала відповідну продукцію на 62 млрд. грн., 47% з яких – іноземного виробника.
У 2019 році половина імпорту машинобудівної продукції за кодами, що ввійшли до проєкту №3739, припадала на країни ЄС (Польща, Болгарія, Чехія), інша половина – на Китай, Білорусь та Туреччину.
«Відтак, скоригувавши таким чином законопроєкт, ми отримали напівміри для українських виробників, зменшивши масштаб запланованої ініціативи», - зазначив президент УСПП, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.
У діловому союзі вважають, що Україна повинна обговорити із європейськими партнерами інші релевантні шляхи стимулювання національного виробника – конкретні обсяги залучення європейських грантів для модернізації промисловості, «зеленого переходу», збільшення обсягів квот на український експорт в ЄС тощо.
При цьому УСПП підкреслює, що №3739 повинен стати лиш першим кроком у прозорій сучасній державній політиці підтримки національного виробника. Потрібні також дешеві кредити, програми розвитку інноваційних галузей промисловості, державно-приватне партнерство в енергомодернізації тощо.