Поділитись
Вона міститиме, судячи з озвученого, значну частину ідей, які промисловці і підприємці просувають з 2018 року у своєму документі "Платформа економічного патріотизму". Зокрема, це стосуватиметься локалізації виробництва, розширення доступу виробників до кредитних ресурсів за антикризовими ставками, інші тарифні і нетарифні засоби стимулювання.
На цьому наголосили в УСПП і Антикризовий раді громадських організацій.
Нагадаємо, у програмі, яку Президент анонсував учора, будуть, цитата “додаткові стимули для локалізації нашого виробництва. Цільові програми підтримки окремих галузей. Зменшення податкового навантаження на бізнес та обмеження перевірок”.
Промислово-підприємницька спільнота давно відстоювала потребу прийняття комплексної антикризової програми підтримки бізнесу та найбільш постраждалих галузей індустрії. Про це йшла мова ще з початку пандемії коронавірусу в 2020 році, а нині через значні безпекові загрози, зміну цінової кон'юнктури на енергоносії тощо - така прозора державна підтримка просто критично необхідна.
“Сильна, працююча економіка - основна опора безпеки, на яку ми можемо спиратися, окрім дипломатії та армії”, - відзначають в Українському союзі промисловців і підприємців.
Головне, щоб вказана програма економічного патріотизму містила системні різновекторні заходи, а не точкові ініціативи. Відтак, йдеться про потребу перепланування бюджету, збільшення видатків як на оборону, так і розвиток економіки, покращення доступу до кредитних ресурсів, ширше залучення приватних інвесторів.
Потрібно пришвидшити внесення і прийняття ВРУ законопроєкту про державну промислову політику, а також внесення змін до бюджету-2022 щодо виділення фінансування на вже прийняту програму розвитку авіабудування до 2030 року, ухвалення і фінансування ракетно-космічної програми. У цьому напрямі УСПП тісно співпрацює із Мінстратегпромом, партнери вже провели низку робочих нарад із великими підприємствами, та винесли дане питання на розгляд уряду. Позиція одностайна - ці галузі, що є до того ж одними із ключових в оборонному комплексі, повинні вийти на серійне виробництво, мати системні замовлення.
Відома позиція ділових кіл і щодо масштабування політики локалізації виробництва в Україні. Прийнятий закон за проєктом №3739 дещо вихолощений в частині обмеження кола країн, що підпадають під його вимоги. Окрім того, головне - це прийняття всіх необхідних підзаконних актів та розробка чіткого механізму реалізації закону. Ситуація у машинобудуванні потребує більш швидких рішень. За минулий рік виробництво вантажних вагонів в Україні впало на 26%. Випущено трохи більше 2,4 тис. одиниць, а ще 2 роки тому ця цифра становила 10 тис. Потужностей ключових машинобудівних заводів України вистачить для виконання замовлень від держави і залізниці.
Проте не слід обмежуватися лише згаданим законом та напрямом машинобудування. Країні потрібна зрозуміла і послідовна політика імпортозаміщення.
Ще місяць тому Франція та Україна фіналізували договори щодо низки проєктів: постачання 130 локомотивів компаніїAlstom на суму €900 мільйонів, 370 одиниць пожежно-рятувальної техніки на €300 мільйонів. Півроку тому Україна оголосила про позику 500 млн євро на закупівлю швейцарських потягів Stadler. Згорнута корветна програма України, натомість кораблі будуватимуть в Туреччині, за останні роки закуповувалися електропотяги з Південної Кореї, гвинтокрили з Франції тощо. Мільярдні кошти пройшли повз державний бюджет та інвестовувалися в робочі місця за кордоном.
Тому надання пріоритетів вітчизняним виробникам у різних галузях, тим паче у форс-мажорний час - постійної збройної агресії з боку РФ, її ескалації - відповідає всім нормам міжнародного права, зокрема Генеральній угоді з тарифів і торгівлі GATT.
Ця ж ідея має лобіюватися і при укладенні угод про Зони вільної торгівлі з іншими, промислово більш розвиненими країнами. Такі домовленості можливо приймати тільки після експертного аналізу, консультацій із українськими виробниками, з перехідними періодами тощо. УСПП і АРГО виступають за розробку чіткої системи і логіки даного процесу на державному рівні.
Негативно позначилося на податковому полі прийняття закону за проєктом №5600. Збільшення фіскального навантаження у період кризи та недоступності внутрішнього, а тепер вже і зовнішнього фінансового ринків - погана ідея, про що попереджали ділові асоціації, які одностайно виступали проти документу.
“Відповідно, ініціатива президента щодо зниження податкового навантаження на часі. Це мають бути системні кроки, причому не на короткотермінову перспективу. Щонайменше податкові стимули повинні діяти найближчі 5 років”, - переконані в УСПП.
Окремим болючим питанням є мінімізація негативних наслідків стрибка цін на енергоносії для промисловості, а також змешення енергоємності виробництв, що в 2-3 рази перевищує загальноєвропейські показники.
Діловий союз вже передав свої пропозиції по нарощуванню видобутку власного природного газу, недопущення різкого збільшення ренти до 74% уряду. Також надіслано і комплекс пропозицій від різних галузей промисловості - хімпрому (щодо виділення підприємствам газу в кредит для забезпечення весняної посівної добривами), переробної сфери в АПК (щодо розширення номенклатури товарів, при виробництві яких є право на отримання пільгового газу) тощо.
Також йдеться про релевантне запровадженому в ЄС зниження ПДВ на продукти харчування, енергоносії (президент озвучив зниження ПДВ на бензин і пальне) та ін.
УСПП, АРГО, Національна тристороння соціально-економічна рада пропонують главі держави провести консультаційну зустріч із представниками провідних ділових асоціацій, підприємств оборонного комплексу, ключових промислових галузей, бізнесом. Відтак, анонсована програма набуде конкретних і прагматичних рис, а в протоколі зустрічі будуть надані нормативні вказівки уряду.