Поділитись
Незбалансованість та відсутність системного підходу до формування переліку товарів критичного імпорту призводить до додаткових втрат бізнесу на фоні зниження його платоспроможності, втрати ринків збуту.
На цьому наголосили в Українському союзі промисловців і підприємців.
Тут виступають за ґрунтовний розгляд питання формування Переліку товарів критичного імпорту, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2022 р. № 153. Головною метою має стати забезпечення країни товарами, необхідними для оборони, відновлення української економіки.
«Потрібно повернути оподаткування для деяких видів імпорту, якщо аналогічна продукція виробляється в Україні. Інакше це спотворює конкуренцію на ринках для вітчизняних виробників, яких маємо підтримати. При цьому не підвищувати митні ставки чи інше оподаткування, можливо навіть подумати про їх зниження. Список критичного імпорту зараз містить більше 1200 позицій, у ньому є 90% від нашого стандартного імпорту», - зауважив президент УСПП Анатолій Кінах.
Водночас для поновлення конкурентоспроможності вітчизняної продукції необхідно повернути виробничим підприємствам можливості безпосереднього придбання імпортованих матеріалів, комплектуючих тощо для забезпечення безперервної роботи.
Наразі чимало бізнесу скаржиться, що не може сплатити та завезти низку необхідних для виробництва товарів, навіть тих, що були передплачені до війни.
Зокрема, у сфері оборонно-промислового комплексу (ОПК) варто забезпечити швидке безмитне оформлення комплектуючих для модернізації підприємствами техніки радянських зразків на замовлення ЗСУ.
У ділових колах заликають уряд повернутися до розробки чіткої промислової політики та державних замовлень, спираючись на пріоритетні потреби держави.
До прикладу, вже зараз треба налагодити обслуговування та ремонт техніки, що постачатиметься по ленд-лізу, а також у якості зовнішньої допомоги країн ЄС в Україну, виробництво комплектуючих до них. Паралельно розвивати власне ОПК - ракетні комплекси «Стугна», «Вільха», «Нептун», серійне виробництво безпілотників, оптики, патронів і т.д.
Все це потребує трансферу технологій, обміну досвідом із західними партнерами, і внесення до переліку критичного імпорту саме тих товарів чи навіть сировини, яких немає в наявності в Україні чи існує їх гострий дефіцит.
Паралельно із цим УСПП звернувся до уряду щодо зняття обмежень на розрахунки у валюті з тим, щоб підприємства з зовнішньоекономічними контрактами продовжувати працювати. Наразі це можливо тільки для тих, що здійснюють критичний імпорт. Зусиллями ділових кіл, у тому числі УСПП – було збільшено граничний термін повернення валютної виручки з 90 до 120 днів. Проте це не є кінцевою метою, необхідний адресний підхід.
«Якщо постачальники сировини можуть продати товар швидко, то у таких галузях, як машинобудування – довгий цикл виробництва, це треба враховувати і не рівняти всю економіку під єдину планку», - вважають в діловому союзі.
УСПП, Антикризовий штаб допомоги бізнесу направив пропозиції в Офіс президента, Кабмін, Верховну Раду України. Головна теза – необхідно стримувати безконтрольний імпорт за нульовими ставками, який конкурує з українським виробництвом, і навпаки – стимулювати вітчизняний експорт. Першочергово – товарів із доданою вартістю. Наприклад, маємо проблеми із експортом зерна через блокування військами рф морських портів – варто стимулювати переробку та постачати західним партнерам, країнам Африки і т.д. борошно, макарони тощо. Інвестувати в тваринництво, завантажити замовленнями комбікормові заводи і т.д.
Варто відзначити, що НБУ, депутати Верховної Ради дослухалися до голосу бізнесу та експертів, наразі є підстави очікувати, що до кінця липня політика критичного імпорту буде кардинально переглянута.