Поділитись
Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Тихонов взяв участь у робочій нараді з питань перспективи розвитку малої гідроенергетики в Закарпатській області.
Захід відбувся за участі голови Закарпатської ОДА Мирослава Білецького, Асоціації "Гідроенергетика України", очільників територіальних громад, науковців.
Основною темою обговорень стали проєкти із будівництва малих гідроелектростанцій в межах територіальних громад Закарпаття.
Учасники наголосили, що для забезпечення енергетичної стійкості Закарпаття важливим є використання потенціалу річок, а саме розвиток малої та середньої гідроенергетики регіону. В планах області – зайняти провідну позицію серед громад України по реалізації проєктів з впровадження нових гідро та гідроакумулюючих електростанцій.
Наприклад, судячи із презентацій очільників громад, в Колочавській громаді перепади висот на річках дозволяють розмістити малі ГЕС орієнтовною потужністю від 1,0 до 3,5 МВт, загальний потенціал їх становить орієнтовно від 13,5 до 17,0 МВт. А в Ужгородській громаді будівництво міні-ГЕС на річці Уж стане надійним захистом від руйнівних паводків та дозволить ефективно регулювати рівень води в річці, зменшуючи ризик підтоплення житлових масивів та об’єктів інфраструктури міста.
Загалом наразі в стадії реалізації на різних стадіях в Закарпатській області близько 40 МГЕС загальною потужністю 40-50 МВт. Ще реально в перспективі задіяти спорудження МГЕС на понад 20 МВт.
Водночас потрібні зміни до законодавства для усунення бар’єрів, що заважають розвитку малої енергетики. Для впровадження новітніх технологій вкрай потрібно організовувати навчання і перекваліфікацію фахівців.
Для прискорення процесу освоєння гідроресурсного потенціалу малих річок необхідно консолідувати зусилля органів державної влади, бізнесу, науки і територіальних громад на реалізацію проектів, розробивши чіткі програми дій і механізми контролю за їх виконанням.
Відтак, віце-президент УСПП Сергій Тихонов запропонував створити робочу групу з питань розвитку малої та середньої гідроенергетики Закарпаття. На базі отриманих відповідей від громад зробити карту перспективного розвитку малої та середньої гідроенергетики регіону та розробити перелік показників ефективності та коефіцієнтів, які дозволять систематизувати всіх замовників.
Робочі комунікації будуть продовжені.