Поділитись
До УСПП надійшли численні звернення від представників великого і малого бізнесу щодо необхідності доопрацювання законопроектів № 1053 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та № 1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».
У листі на голову Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Д. Гетманцева УСПП просить комітет доопрацювати обидва акти з урахуванням пропозицій бізнесу та із залученням до цієї роботи представників УСПП, інших громадських та бізнес-асоціацій.
«Якщо раніше ідея загальної фіскалізації розрахункових операцій базувалась на покращенні законодавства у сфері РРО, то в редакції даних законопроектів бізнес отримає збільшення штрафів, відсутність найближчих перспектив щодо застосування гаджетів у сфері РРО та відсутність спрощення обліку розрахункових операцій», – йдеться в листі.
Зокрема, діловий союзвідзначає: законопроект № 1053 розроблений частково в рамках старої парадигми та містить зайву бюрократизацію процедур.
«На сьогодні відсутні факти реєстрації новітніх моделей у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО). Виходячи з цього, запропоновані законопроектом зміни передбачають лише формальний перехід на програмні РРО», – кажуть в УСПП.
Тут також зазначили, що у законопроекті не враховані пропозиції робочої групи при Міністерстві фінансів України, а саме: розгляд всіх РРО як програмних комплексів, що має забезпечити перехід на новітні технології.
Крім цього, пропонувалось, зокрема, виключити паперові носії – розрахункові книжки (КОРО), розрахункові квитанції (РК), фіскальний звіт (Z-звіт), скасувати корупційні штрафні санкції, крім штрафу за невидачу фіскального чека, скасувати вимогу щодо обов’язкового укладання договорів із сервісними центрами, скасування необхідності застосування РРО у випадку здійснення безготівкових розрахунків (в тому числі в мережі Інтернет), законодавчо врегулювати можливість здійснення часткових розрахунків, розрахунків з попередньою оплатою.
Аналіз законопроекту № 1053 показав, що основна вимога бізнесу щодо перегляду підходів до застосування штрафних санкцій залишилась поза увагою. Замість зменшення кількості та розміру штрафних санкцій, законопроектом пропонується значне збільшення їх розміру (від 2,5 до 10 разів, а за проведення розрахункових операцій на неповну суму проданих товарів – у 100 разів).
Також в УСПП переконані, що документ абсолютно не враховує специфіку діяльності Інтернет-магазинів, де відсутня можливість видати розрахунковий документ в момент отримання товарів (послуг) покупцем.
«Таким чином, законопроект № 1053 не враховує пропозиції бізнесу та всі попередні напрацювання у цій сфері, не є збалансованим з точки зору досягнення паритетності інтересів держави та підприємців», – відмічається в листі.
Законопроект № 1073 (щодо детінізації розрахунків) також порушує баланс інтересів між бізнесом та державою, запроваджує нові принципи державного контролю та фінансової відповідальності бізнесу.
Зокрема, запровадження інструменту «кешбек» не вирішує проблему «детінізації» економіки, так як застосовується лише до тих суб’єктів господарювання, які прозоро ведуть бізнес. Не вирішує норма і проблему споживача, якому не повертаються кошти за неякісні товар або надані послуги.
Саме по собі запропоноване рішення не може бути належним чином технічно реалізоване контролюючими органами, адже станом на 2019 рік навіть сервіс Електронний кабінет платника податків не працює належним чином і фактично повністю «лягає» в дні, на які припадає граничний строк реєстрації податкових накладних з ПДВ.
Відтак, це може стати черговою причиною безпідставного застосування штрафів до платників податків; збільшення необґрунтованих фактичних перевірок контролюючими органами, тиску на суб’єктів господарювання.
«Також слід зазначити, що в умовах відсутності будь-яких способів компенсації вартості РРО фізичним особам-підприємцям, на малий бізнес ляже суттєвий фінансовий тягар, особливо з урахуванням відсутності швидкого переходу на новітні технології», – наголошують в УСПП.
За таких умов розширення сфери застосування РРО буде мати суспільний резонанс та негативно відобразиться на діяльності малого бізнесу, переконані представники бізнес-громади. Відтак, в УСПП просять профільний комітет доопрацювати обидва документи в діалозі – і обов’язково із підприємницькою спільнотою.