Поділитись
Український союз промисловців і підприємців звертається до Кабінету Міністрів із закликом у стислі строки надіслати до Європейської Комісії офіційне звернення з проханням відтермінувати застосування Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) щодо українського експорту.
Таку позицію УСПП послідовно відстоює ще з моменту прийняття рішення про запровадження CBAM в ЄС, зокрема, публічно закликав українську владу ініціювати відповідні перемовини із європейськими партнерами в травні 2024 року.
«Європейське екологічне мито є частиною інтеграції України в європейський і світовий простір. Але, зважаючи на повномасштабну війну з російським агресором та кризовий стан нашої економіки, його запровадження не може бути одномоментним, потрібен перехідний період для адаптації», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Також це пов’язано із обмеженістю доступу до фінансування для впровадження декарбонізаційних технологій: сплата вуглецевого мита перетворюється для українських підприємств на бар’єр, який може підірвати конкурентоспроможність і поглибити кризу у низці ключових галузей економіки — металургії, хімії, цементній промисловості тощо.
Нещодавні повідомлення, оприлюднені міжнародними ЗМІ, свідчать про готовність Єврокомісії розглянути можливість відтермінування повномасштабного запровадження CBAM для України — за умови відповідного офіційного запиту від української сторони.
«Це вікно можливостей, яке не можна втратити. Уряд має діяти швидко та скоординовано. Потрібно негайно звернутись до Єврокомісії із відповідним проханням, обґрунтованим економічними втратами та воєнними обставинами», — заявив президент УСПП.
CBAM — виклик, який несе ризики для української економіки та може коштувати нашим виробникам понад мільярд євро у разі беззастережного впровадження з 2026 року.
На відміну від країн Євросоюзу, де функціонує система внутрішньої торгівлі квотами на викиди та передбачено широкий спектр фінансової підтримки підприємств у рамках Європейського зеленого курсу, українські виробники залишаються фактично беззахисними перед додатковим фіскальним тиском. Йдеться про потенційні втрати експорту в сотні мільйонів євро щороку, що неминуче вдарить по валютних надходженнях та стійкості економіки в цілому.
Запровадження CBAM має враховувати реальний стан української економіки, викликаний війною, і передбачати перехідний період — принаймні до моменту повноцінного впровадження системи моніторингу викидів, внутрішнього вуглецевого ринку та механізмів державної підтримки підприємств у сфері декарбонізації.
УСПП також підкреслює необхідність залучення до системної роботи в напрямі декарбонізації промисловості профільних бізнес-об’єднань, міжнародних партнерів, експертного середовища.
Над цим працює й Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, котрий вже надавав відповідні пропозиції РНБОУ, парламенту та Уряду.