Поділитись
Україна має фінансові зобов'язання, котрі не обліковуються в держбюджеті, оскільки відповідно до міжнародних стандартів вони не належать до компонентів валового державного боргу. Йдеться про державні деревативи або ВВП-варранти. Це цінні папери, які Україна випустила в межах реструктуризації державного боргу у 2015 році. Тоді кредитори погодилися частково списати борг країни, натомість прив'язавши виплати за іншою його частиною до економічного зростання. Простіше: чим вищі темпи зростання ВВП України, тим більшими будуть виплати за державним боргом. На фоні заяв уряду про перспективи 40% зростання економіки України в найближчі 5 років ціна варрантів, за експертними оцінками, може досягти історичної позначки – 93% від номіналу. Механізм виплат за ВВП- варрантами може перетворитися на нескінченний борговий цикл, що підриватиме потенційні можливості стрімкого економічного відновлення.Відтак, країна повинна мати стратегію вирішення цього додаткового боргового навантаження на економіку, переконані в УСПП.
На засіданні правління ділового союзу та Антикризової ради громадських організацій була прийнята заява щодо необхідності опрацювання заходів з нейтралізації негативних наслідків прив’язки виплат за борговими паперами до темпів росту вітчизняної економіки.
«Ми, по суті, стали заручниками економічного зростання. В разі росту економіки України щорічно більше, ніж на 3-4%, необхідно буде сплачувати за 3,24 млрд. дол. реструктуризації (стільки було списано в обмін на варранти) практично втричі більше», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Питання моніторингу ризиків, пов’язаними з ВВП-варрантами, потребує вирішення в рамках завдань із реформування системи управління державними фінансами. Механізм виплат за ВВП-варрантами несе істотні ризики звуження фіскального простору та підриває потенційні можливості економічного відновлення, утворюючи нескінченний борговий цикл.
Тому АРГО та УСПП в своїй заяві до уряду пропонують здійснити аналіз наслідків впливу ВВП-варрантів на економіку країни та її зростання, а також розробити відповідні компенсаторні механізми.
Зокрема, пропонується доручити Рахунковій палаті та Держфінінспекції здійснити аудит та аналіз умов та наслідків реструктуризації державного зовнішнього боргу Урядом у 2015 році.
Також, на думку ділової спільноти, варто доручити Офісу Генерального Прокурора та НАБУ здійснити перевірку законності та правомірності укладання таких договорів реструктуризації чотири роки тому.
«Як варіант – звернутися до МВФ з проханням оцінити ефективність та наслідки реструктуризації державного зовнішнього боргу України у 2015 році для фінансової стабільності та макроекономічного росту», – йдеться у зверненні.
Загалом, переконані бізнес-асоціації, уряд повинен мати стратегію вирішення такої проблематики, починаючи від моніторингу ризиків, опрацювання можливостей зворотного викупу ВВП-варрантів на міжнародних фінансових ринках, закінчуючи перемовинами із міжнародними кредиторами та донорами щодо започаткування нових програм кредитної та розширення грантової підтримки. У протилежному випадку ми отримаємо ризик заморозити економічний розвиток, втратити усілякі стимули для зростання промисловості і підприємництва.