Поділитись
Мінфін вчергове продав облігацій внутрішньої держпозики на 14,1 млрд. гривень в середньому під 11-12%. До цього лише в квітні-травні цього року були проведені і інші аукціони по ОВДП – на 10,3 млрд.гривень, на 1,6 млрд. гривень та на 1,4 млрд. гривень. Таким чином уряд власноруч створює фінансову піраміду, за якої фінустанови країни скуповують облігації та не повертаються до масштабного кредитування економіки.
На цьому наголосили в Українському союзі промисловців і підприємців.
Тут нагадали, що Нацбанк в квітні знову підвищив облікову ставку до 7,5% та переглянув свій прогноз інфляції. Збільшивши цей показник до 8% у 2021 році.
Підвищення облікової ставки впливає на кінцеву вартість кредитів для бізнесу і пересічних громадян.
«При цьому, нарощуючи внутрішній державний борг через реалізацію ОВДП, уряд не розробляє комплексної програми відновлення економіки від негативних наслідків пандемії та інших факторів. У 2020 році промислове виробництво скоротилося на 5,2%, а АПК вперше показало колосальне падіння на -11,5%. 1,8 млн. громадян безробітні. В період пандемії та різноманітних карантинних обмежень закрилися тисячі малих підприємств, а решта МСБ втратили до 50% своїх прибутків. Наприклад, за рік карантину ресторанний бізнес втратив майже 40% від працюючих закладів», - підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.
В діловому союзі розробили та направили на адресу уряду і парламенту першочергові кроки в економіці в 2021 році. Величезну увагу там приділено потребі удосконалення прозорої підтримки локалізації виробництва в Україні (прийняття відповідного законопроєкту), масштабнішої програми кредитування малого і середнього підприємництва за ставками не вищими 5%, зниженню фіскального тиску в цілому.
УСПП пропонує підготувати Програму спільних дій Уряду та НБУ із забезпечення доступу вітчизняних виробників до ресурсів. Також тут виступають за створення системи гарантування заощаджень в небанківських фінансових установах на засадах державно-приватного партнерства.
За підсумками минулого року загальний обсяг банківських кредитів в економіку зменшився на 23,5млрд грн. Очевидно, що цьогоріч ці проказники не будуть набагато кращими.
«Фінансовий голод, як і певна правова незахищеність, непрогнозованість державної економічної політики – основні фактори зниження конкурентоспроможності українських підприємств. По кожному з цих напрямків в ділової спільноти, громадських експертів та науковців є чітке бачення того, що може бути зроблене. Потрібна інтенсифікація діалогу та практичної співпраці з нашим соціальним партнером – урядом, а також Верховною Радою», - наголосив Анатолій Кінах.
Також в УСПП висловили стурбованість високим показником державного та гарантованого державою боргу – на кінець квітня 2021 він становив 90,17 млрд дол. При цьому, у бюджеті 2021 закладено 40% його дохідної частини на обслуговування держборгу, а 60% всіх доходів планують отримати з нових запозичень.
«Такі значні обсяги боргів посилюють залежність ситуації з бюджетом від стану фінансових і товарних ринків, а також актуалізують ризики кризового сценарію.Проблема не в цифрах навіть, а у тому, що уряд не демонструє іншого плану наповнення бюджету. Податки, приватизація (розпродаж майна за безцінь) та позики – це вкрай непевний шлях економіки. Так, ОВДП відволікають фінанси з внутрішнього ринку, котрі могли б бути спрямовані на реальний сектор економіки», - переконаний лідер ділової спільноти.
Кабміну, Нацбанку необхідно повернутись до пропозицій промислової спільноти, Антикризової ради громадських організацій. Мова йде про відпрацювання спільних дій із модернізації промисловості, підтримки малого і середнього бізнесу через антикризове кредитування, повноцінний запуск Експертно-кредитного агентства, страхування зовнішньоторгівельних операцій тощо.
Нагадаємо також, що у травні Україна здійснить першу виплату за державними деривативами (ВВП-варантами), випущеними у 2015 році – сума виплати становить 40,8 млн доларів. При помірному зростанні ВВП до 2040 року виплати можуть досягти 22 млрд доларів.