УСПП: закон про деолігархізацію неефективний без справжніх економічних реформ

Facebook Поділитись
УСПП: закон про деолігархізацію неефективний без справжніх економічних реформ

Відтепер вирішувати, хто в Україні є олігархом, буде РНБО. Парламент таки схвалив закон про деолігархізацію  №5599.

Відповідне голосування відбулося в Раді 23 вересня.

В УСПП скептично ставляться до намагання вирішити проблему олігархізації української економіки виключно одним законом. В діловому союзі переконані, що держава має діяти в цій царині більш системно. Необхідно боротися  з корупцією на митниці та в податковій, забезпечити бізнесу рівні можливості та правила гри, а також краще захищати права власників та інвесторів.

У  2020 відтік чистих прямих іноземних інвестицій з України становив $868,2 млн і був найбільшим за 20 років.

Деолігархізація повинна розглядатися в більш широкому контексті детінізації економіки в цілому. Наразі за офіційними даними, в «тіні» працює більше 30% ринку.

 «Але тіньовий сектор нашої економіки – це не тільки корупціонери. На жаль, створені такі умови, що бізнесу часто невигідно працювати по закону. Бо це дуже швидко приведе його до банкрутства. Саме щоб вижити, багато підприємців, особливо малих та середніх, працює в сірих схемах. Тому УСПП, Антикризова рада розробили і направили пропозиції уряду та парламенту вжити низку заходів в фіскальній сфері. Дати стимули для бізнесу, не повертатися до криміналізацій податкових порушень, підготувати Програму спільних дій уряду і НБУ із забезпечення виробників доступу до кредитних ресурсів за антикризовими ставками від 0 до 5% тощо», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Критично важливо не приймати «ресурсний» законопроєкт  5600 в тому вигляді, який він зараз має. Необхідне ґрунтовне доопрацювання за участі бізнес-організацій, роботодавців та експертів. Ціла низка норм – підвищення акцизів, скорочення строків реєстрації податкових накладних і десятки інших – негативно відіб’ються на бізнес та інвестиційному кліматі.

РНБО не відповідає за «полювання на олігархів», у Ради свої, більш глобальні функції щодо захисту національної безпеки і всіх її складових – територіальної, економічної, інформаційної тощо. 

Питанням монополій має займатися Антимонопольний комітет, корупції – система антикорупційних органів, а самі справи проти олігархів-порушників законодавства – розглядатися через суд.

«Імплементація закону буде непростою, адже чимало запитань лишається без відповіді. До прикладу, які правові підстави будуть для моніторингу ділової та суспільно-політичної активності громадян з подальшим внесенням їх до якогось реєстру? На ці речі потрібне рішення суду. РНБОУ саме по собі не може створювати якийсь список, та в ручному режимі вносити до нього прізвища», - зауважив Анатолій Кінах, секретар РНБОУ в 2005-2006 рр.

Відтак, ділове співтовариство не очікує якихось глобальних дивідендів для економічного розвитку країни внаслідок ухвалення згаданого закону.

Наразі потрібно зосередитися, як вже було зазначено, на прозорій підтримці малого і середнього бізнесу (а не тиснути на нього законопроєктом 5600), прийняти врешті законопроєкт про локалізацію №3739, Стратегію промислового розвитку, подбати про кредитування виробників та ринок праці.

Пропозиції УСПП, Антикризової ради громадських організацій, роботодавців передані Офісу президента, уряду і парламенту.