Поділитись
Цьогоріч літо обіцяє бути досить «спекотним»: попереду парламентські вибори, відтак у перспективі формування нової коаліції та затвердження нового складу уряду. Важливим питанням є формування проекту держбюджету2020 та його вчасне подання на розгляд парламенту – до 15 вересня.
На цьому наголошують в УСПП.
Тут звертають увагу на необхідність створення умови для бізнесу та покращення інвестиційного клімату в Україні. Такий економічний курс має бути узгодженим між усіма гілками влади, та, окрім того, з бюджетною політикою. Зокрема, йдеться про прийняття та імплементацію низки законопроектів, що парламент «заборгував» бізнесу. Стимули для розвитку підприємництва, модернізація ключових галузей індустрії, підтримка експортерів (запуск ЕКА та ін.) – саме по собі вже дасть ріст ВВП до +6-8% в рік. І це лише окремі пункти стратегії економічної політики, за яку ратує реальний сектор економіки.
«Темпи економічного зростання країни залишаються невисокими внаслідок нерозв’язаних інституційних проблем економіки, головними з яких є корупція, слабкий захист прав підприємців, невиразна позиція влади щодо підтримки розвитку внутрішнього ринку, відсутність системної промислової політики», - зазначають в УСПП та Антикризовій раді громадських організацій.
За перше півріччя 2019 бюджет недоотримав більше 50 млрд грн. Очікування від приватизації також не справдилися: лише 1,3% від запланованого.
Національна економічна політика на фоні цього виглядає досить хаотично, що турбує бізнес та інвесторів. «Промислова революція», задекларована торік урядом, провалилася. Перестав працювати Національний комітет з промислового розвитку. Облікова ставка НБУ підскочила до 17,5%, що зробило фінанси для підприємництва непосильно дорогими. Як повідомляють незалежні експерти, у структурі джерел фінансування капітальних інвестицій підприємств частка кредитів банків та інших позик за п’ять років знизилася майже вдвічі, досягнувши в минулому році 7,7%.
Привабливі ставки по облігаціям внутрішньої державної позики створюють ситуацію, коли банкам вигідно заробляти на цих відсотках, а не кредитувати підприємництво. Крім того, вигідні ОВДП приваблюють в країну спекулятивний капітал, котрий заробляє гроші в Україні та виводить їх назад за кордон.
«За таких обставин потрібна низка першочергових кроків: запуск нарешті Експортно-кредитного агентства і підтримка експортерів як основного джерела постачання валюти в країну, зниження вартості кредитів для бізнесу – для модернізації та розширення справи, розв’язання проблеми низького рівня інтеграції українських товаровиробників доланцюгів доданої вартості», - наголошує ділова спільнота.
На нещодавньому засіданні УСПП, в якому взяли участь представники всіх сфер економіки, було прийняте відповідне звернення до Президента із низкою пропозицій від бізнесу та власне пропозицією зустрічі очільника держави із діловою спільнотою. Зокрема, йдеться про підвищення інвестиційної привабливості економіки, ставку на розвиток внутрішнього ринку, послаблення залежності від сировинних циклів тощо.