Поділитись
У складній реальності економіки воєнного стану, де невизначеність та загрози стають повсякденністю, важливо, щоб уряд та інші владні інституції дотримувалися принципу "не нашкодь". Вирішення проблем, пов'язаних з бізнес-кліматом, повинні бути узгоджені з підприємцями та промисловцями, а також мати техніко-економічні обґрунтування та прогнози наслідків.
На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців, Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану.
Експерти зазначають, що наслідки повномасштабної агресії росії проти України охоплюють значне падіння ВВП ( у 2022 році на 29,1%), експортних показників (-30% та -15% в 2022 та за 9 місяців 2023 р. відповідно) та втрату людського потенціалу (6,5 млн. біженців за кордоном).
Проте, не всі економічні труднощі можна приписати лише зовнішнім факторам - війні та пов'язаним із нею руйнуванням інфраструктури, блокування агресором морських портів тощо. Частина проблем пов'язана із недосконалою політикою уряду, відсутністю координації дій між Національним банком, парламентом та Кабміном.
Війна триває, але Верховна Рада попри заперечення бізнесу повернула довоєнні штрафи і перевірки для підприємців. Нацбанк хоч і прислухався нарешті до УСПП, Антикризового штабу та пішов на періодичне зниження облікової ставки, але проблема доступу виробників до ресурсів вкрай актуальна. Адже банки так і не кредитують реальний сектор економіки, продовжуючи отримувати надприбутки на депозитних сертифікатах та державних облігаціях. Програма «5-7-9» не вирішує проблему кредитування, особливо проєктів розвитку.
Той же НБУ скоротив терміни повернення валютної виручки для агроекспортерів з 180 до 90 днів, які потерпають від складних обставин експортної логістики (морський коридор працює вкрай обмежено і не є безпечним, на сухопутному ж кордоні з Польщею місцеві перевізники блокують пункти пропуску).Недостатній фокус Національного банку на підтримці реального сектору економіки в умовах воєнного стану ускладнює відновлення бізнесу. Важливо, щоб фінансові інституції діяли як партнери уряду та підприємців, сприяючи відновленню економічної самодостатності та розвитку.
В Україні і досі не стартувала реалізація першого етапу Плану відновлення, немає страхування воєнних ризиків для інвесторів.
Водночас є тиск на бізнес. За даними Офісу генпрокурора, у січні–жовтні 2023 року лише 23% кримінальних проваджень проти підприємств дійшли до суду з обвинувальним актом.
“Потрібна підсилена політика локалізації виробництва, кредитування виробників, зниження регуляторного і фіскального тиску. За січень-жовтень товарний імпорт становив $52,2 млрд, тоді як експорт – лише $29,8 млрд. Дефіцит зовнішньої торгівлі становить $22,3 млрд. Ситуація дуже непроста. Тому важливою складовою ефективної економічної стратегії є взаємодія між владою та бізнес-середовищем. Умови воєнного стану вимагають від уряду не лише реагувати на негаразди, але й активно співпрацювати з підприємцями. Вирішення економічних питань повинно базуватися на консультаціях та діалозі з ключовими гравцями”, - зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
Узгоджена та прозора економічна політика в умовах воєнного стану - це необхідна боротьба за кожне робоче місце. Прагматичні рішення, підтримані партнерством між урядом та бізнесом, дозволять мінімізувати вплив зовнішніх труднощів та ефективно працювати на благо економіки та суспільства.