Поділитись
21 травня в Херсоні проходить семінар «Зміцнення партнерства із бізнесом для досягнення цілей сталого розвитку ООН» – другий із серії заходів в Україні за підтримки МЗС Литви. Організатори – структура «Openeurope» за сприяння УСПП, україно-литовської та литовсько-української ділових рад та інших партнерів.
Основною темою є просування українського експорту в ЄС, співпраця в цьому напрямі із Литвою. Говорять також про повторне використання води на Херсонщині, сонячну енергетику та ін. Партнери діляться своїм досвідом застосування нових технологій в даних галузях, роблять спроби знайти партнерів для реалізації проектів тощо.
Серед спікерів - в.о голови Херсонської ОДА Дмитро Бутрій, голова Херсонської облради Владислав Мангер, президент УСПП Анатолій Кінах, президент ТПП Вільнюса Сігітас Леонавічюс, президент Херсонської ТПП Вікторія Остроумова, ректор Херсонського державного аграрного університету Юрій Кирилов, литовські та українські експерти.
Литовська делегація представлена керівником проектів ЗАО «Промо» Гінтарасом Нашленасом, директором Інституту менеджменту і аудиту навколишнього середовища Рімантасом Пранасом Будрісом та ін.
Литва співпрацює із Україною на системному рівні, багато в чому – завдяки зусиллям двосторонніх ділових рад, УСПП та Конфедерації промисловців Литви. Щорічно на найвищому рівні проводяться двосторонні бізнес-форуми, реалізована низка пілотних проектів, один з яких завершено на Одещині, а другий стартував в Авдіївці (Донеччина).
«Для українського бізнесу така співпраця є частиною зусиль не лише щодо двохстороннього партнерства, але й виходу наших компаній на ринки всього ЄС, навчання місцевої влади щодо використання грантів ЄС, засвоєнню стандартів та норм роботи в європейських умовах», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Саме експорт – в пріоритеті інтересу українського бізнесу і виробників. Литва обіцяє максимально допомагати: досвідом, контактами, пропонувати партнерство та поділитися напрацьованими за роки «лайфхаками».
Гінтарас Нашленаш підкреслив: головне, що потрібно українським експортерам – сертифікація продукції. Він відмітив позитивну динаміку в Україні, але вважає, що робота в даному напрямі має бути системнішою.
«Додатковий плюс в тому, що як тільки український бізнес отримує європейські сертифікати якості, перед Україною відкриваються ринки Індії, Північної Африки, Близького Сходу і Південно-Східної Азії. Країна ніколи не вийшла б на них без якісного товару, який відповідає європейським стандартам», – вважає експерт.
При цьому не останню роль відіграє впровадження інноваційних технологій. Литовські компанії готові ділитися досвідом і ноу-хау в області модернізації та розвитку інфраструктури, рішень в області сталого розвитку, енергоефективності, електронного уряду та електронних послуг і основ кібербезпеки.
Загалом литовські делегати відзначили: вони самі зацікавлені в тому, щоб нарощувати співпрацю з Україною – як на національному рівні, так і локальному, а також з окремими компаніями і стартапами. Цьому сприяють наявність висококласних фахівців і розробок в Україні та розвинена наукова діяльність в Литві; фінансова інфраструктура в Литві (структурна допомога ЄС, кредити, венчурні фонди); можливість пошуку через Литву партнерів на експортних ринках; аутсорсинг експортних продажів і експортної бухгалтерії в Литву.
Рімантас Будріс розповів про інноваційні біотехнології для охорони навколишнього середовища в промисловості і сільському господарстві: «Пробіотики, поліпробіотики і ензими, фітоферменти, комбіновані препарати – всі ці компоненти дозволяють проводити очистку комунальних стоків, води, гігієнізацію приміщень і саджанців в аграрному господарстві, впливати на підвищення врожайності, продуктивність у тваринництві тощо. В ЄС, у тому числі у Литві, давно використовують такі технології».
Сігітас Леонявічюс детальніше зупинився на потребі повторного використання води в комунальній сфері та сільському господарстві. Такі речі особливо актуальні в засушливих регіонах із браком чистої прісної води, до якого належить і Херсонщина. Він розповів: регламент Європарламенту та Ради ЄС щодо повторного використання води прийнятий 2018 року. Встановлено, що найбільш перспективно повторне використання води в цілях поливу для потреб сільського господарства. Для зрошення витрачається максимальну кількість повторно використовуваної води у всьому світі і Європі, що в загальному становить чверть всього забору прісної води.
Водозабір з метою зрошення становить близько 60 відсотків від загального в країнах Південної і Південно-східної Європи, і до 80 відсотків в басейнах деяких річок. В даний час шість країн-членів ЄС вже застосовують вимоги до повторного використання води (Кіпр, Греція, Іспанія, Франція, Італія і Португалія).
Валерій Кравченко, директор Науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту міського господарства переконує: очистка води дозволить забезпечити аграрників дешевшою водою, надати більшу якість питної води для населення через передочистку.
«Підземні води не відповідають по якості необхідним стандартам. На першому етапі пропонується спорудження бюветів. Відтак буде розподіл на технічну і питну воду. Очищені ж стічні води підуть на полив в агросектор, для промисловості», - каже він.
Всі ці теми додатково доопрацьовутимуться із обласною адміністрацією.
Нагадаємо, наступний семінар пройде в Житомирі 14 червня.