В нас дуже мало часу, міцності та ресурсів, щоб подолати нинішню глибоку кризу

Facebook Поділитись
В нас дуже мало часу, міцності та ресурсів, щоб подолати нинішню глибоку кризу

Днями народні депутати відхилили  оновлену програму діяльності Кабінету міністрів України, хоча Прем’єр-міністр назвав її такою, що  відповідає сьогоднішнім потребам України і за якою  уряд буде працювати.  

Коментуючи цей факт, голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах наголосив: «Неприйняття програми-2, а попередня вже відправлялася парламентом на доопрацювання, в черговий раз свідчить про наявність проблеми надзвичайного зниження ефективності державного управління в країні. До цього часу ми не маємо затвердженого державного  плану антикризових дій, програми посткарантинних заходів, які б лягли  в основу діяльності з оновлення економіки, сталого промислового розвитку. Замість цього –  запропонований  набір  декларації без конкретики, термінів виконання,  відповідальних тощо».

На його думку,  програма не відображає справжніх кричущих соціально-економічних проблем, в тому числі – демографічної кризи в Україні. За 4 міс. 2020р. на сто померлих  в державі припадає всього 47 новонароджених. Йдеться про проблему, яка не вирішиться скоро, тому потрібні значні зусилля в сфері економіки,  соціальної політики, підтримки охорони здоров’я, зростання якості життя. Але зовсім не помічати демографічний колапс неприпустимо – це відгукнеться дуже негативними наслідками в майбутньому.

В країні тривають процеси деіндустріалізації, велика загроза створилася щодо самого існування таких найважливіших сфер, як ракетно-космічний комплекс, авіа-, суднобудування, транспортне, сільськогосподарське машинобудування. Україна скочується в сировинну яму, 72% її експорту становить продукція сировини. Між тим загальновідомо, що за такого типу економіки країна опиниться на узбіччі світових процесів, перетвориться на залежного від кон’юнктури   світових ринків та експорту робочої сили бідного придатку розвинутих країн.

На думку промисловців, саме за таких умов держава потребує  системної комплексної науково-обгрунтованої антикризової програми уряду з конкретними вище зазначеними пріоритетами та  ретельними  опрацюванням на посткарантинний період. Її  заходи мають бути спрямовані на підтримку платоспроможності внутрішнього ринку і громадян, державного протекціонізму перспективних пріоритетних галузей,  тих, що принесуть продукцію з високою доданою вартістю та значну  кількість технологічних робочих місць. Потрібні окремі програми імпортозаміщення та локалізації виробництв, сприяння експортерам, політика зниження фіскального тиску та відмови від  зайвого адміністрування.

На першому місці залишається вирішення проблеми доступу виробників до кредитних ресурсів, бо фінансове «знекровлення» робить неможливими  і модернізацію, і впровадження інновацій. Нинішні програми «доступних  кредитів» є краплею в море порівняно з істинними потребами бізнесу, їх треба рішуче вдосконалювати.   

Необхідно ефективно підтримати малий, середній бізнес, самозайнятих людей; окремо допомогти сферам економіки, які більш всього постраждали від карантину: транспорт, туризм, ресторанний та готельний бізнес.

Анатолій Кінах нагадав, що ретельні пропозиції для плану виходу з кризи, посткарантинного періоду підготовлені в УСПП, Антикризової раді громадських організацій – це документи «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет» та додаток до нього – невідкладні антикризові заходи, вони надіслані вищому керівництву держави.

Представники потужних структурованих об’єднань та організації промисловців, підприємців та роботодавців України звернулися також до Президента України щодо необхідності проведення зустрічі за його участю у зв’язку із поглибленням соціально-економічної, фінансової кризи, накопиченням негативних факторів у промисловому комплексі України внаслідок карантину та несприятливих змін на  світових ринках.

«В нас дуже мало часу, зовсім відсутній запас міцності та ресурсів, щоб подолати нинішню глибоку кризу. Лише відповідально поставившись до завдання розробки стратегії індустріально-інноваційного розвитку, налагодивши дієвий зворотній зв’язок між владою і громадськістю, можна розраховувати на здолання нинішніх проблем», – завершив А.Кінах.