Проєкт державного бюджету України на 2025 рік, розроблений Урядом та поданий у Верховну Раду, демонструє значний фокус на обороні, що є важливим для країни в умовах воєнного стану. Загальні витрати на ці цілі, що закладаються на наступний рік, прогнозовано становитимуть 2,2 трлн грн, або 26,3% ВВП. Варто відзначити, що депутати паралельно розглядають внесення змін до кошторису на поточний рік, із перспективою збільшення видатків на 500 млрд грн, більшість з яких піде на фінансування сектору безпеки та оборони.
Інші ж напрями в проєкті держбюджету-2025 виглядають менш обґрунтованими. Наприклад, ситуація із замороженими соціальними показниками (прожитковий мінімум – 2920 грн, мінімальна зарплата –8000 грн) викликає занепокоєння. Справа в тім, що вони давно не відповідють рівню інфляції та зростанню цін, погіршуючи реальні доходи громадян, особливо найменш захищених верств населення. Це негативно позначиться на загальному рівні споживання та економіці в цілому, стимулах для повернення громадян в Україну, особливо враховуючи можливість росту курсу долара до 45 грн за 1$, збільшення тарифів на комунальні послуги тощо.
Як передбачається Урядом, доходи бюджету в наступному році зростуть на 192 млрд грн (9% приросту порівняно зпланом 2024 року), більша частина приросту – від прямих податків (179,8 млрд грн), що, скоріше за все, вказує на впевненість чиновників у прийнятті законопроєкту про підвищення податків, незважаючи на спротив бізнесу.
Цей крок, якщо не буде компенсаторних механізмів, може знизити інвестиційну активність і зменшити темпи відновлення економіки. А таких механізмів не закладається. В презентації проєкту не видно програм підтримки виробників сільськогосподарської техніки (1 млрд грн), індустріальних парків (1 млрд грн), що є критичним для розвитку аграрного сектору та стимулювання промисловості. Компенсація 25% аграріям за придбану вітчизняну с/г техніку збільшила в 2024 році обсяги її реалізації на 20%.
Щодо виключення із розрахунків "Національного кешбеку" (3 млрд грн) – це було прогнозовано на тлі великого дефіциту бюджету.
Незважаючи на це, Уряд залишає програму надання грантів на створення бізнесу (1,37 млрд грн), а також Фонд розвитку підприємництва, який реалізує програму "5-7-9%" (18 млрд грн – на рівні 2024 року). Тобто не слід очікувати збільшення обсягів доступного кредитування економіки при одночасному збільшенню податків для бізнесу?
Загалом спільною позицією промисловців, підприємців і роботодавців є розширення фінансування програм підтримки вітчизняної промисловості, зокрема переробної, нефіскальні стимули для модернізації виробництв, збереження програм підтримки виробників сільськогосподарської техніки, розширення цієї практики на хімпром тощо.
Також негативним сигналом є зменшення видатків на освіту, оскільки це створює ризики для довгострокового розвитку країни та людського капіталу.
Відтак, в ділової громади є питання щодо збалансованості проєкту держбюджету на наступний рік, враховуючи війну на виснаження ресурсів із рф, яка триває, та потреби підвищення стійкості і самодостатності української економіки в довгостроковій перспективі.