
Згідно висновків національних і міжнародних експертів, у тому числі спеціалістів ООН, через війну близько 40% людей в Україні потребують психологічної підтримки. За даними Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ, 20-30% особового складу, який зазнав психологічних травм під час виконання бойових завдань, не здатний подолати психологічні проблеми без сторонньої допомоги. Постравматичний стресовий розлад – це поширене явище серед учасників бойових дій, цивільних, що перебували на тимчасово окупованих ворогом територіях.
Все це спонукає владні і громадські інститути України до негайних дій задля вирішення проблеми надання ефективної соціально-психологічної допомоги постраждалому населенню.
Центр міждисциплінарних фундаментальних і прикладних досліджень виступив ідеологом створення Стратегії реорганізації і розвитку соціально-психологічної і медичної реабілітації військовослужбовців та інших людей, що постраждали від збройної агресії рф (далі – Стратегія).
Співзасновниками Центру є Український союз промисловців і підприємців та Академія наук вищої школи України.
І Центр, і УСПП розуміють важливість створення довгострокової державної політики соціально-психологічної, а також медичної підтримки постраждалих від війни, ветеранів війни. Окрім того, необхідно працювати і з цивільним населенням, яке покинуло свої домівки, ставши чи то внутрішньо переміщеними особами, чи біженцями за кордоном. Тут особлива увага приділяється проблемі самоідентифікації наших громадян та їх обов’язкового повернення в Україну з викликаної війною еміграції.
Спеціалісти – практикуючі психологи, науковці, зазначають, що чинна система реабілітації, що існує в Україні, не дає особам із ПТСР достатніх знань і інструментів задля подолання депресивних настроїв/гніву тощо. Достатньо 2 тижнів, щоб пацієнт повернувся до того стану, з яким заходив в реабілітаційний процес.
Тому потрібна докорінна реорганізація системи вітчизняної соціально-психологічної та медичної реабілітації та її інтеграція в Національну систему охорони здоров’я.
Для реалізації цього завдання важливим є залучення міжнародних партнерів, адже тільки можливостей України недостатньо для вирішення цієї проблеми. Тому за ініціативи Центру та ще 17 українських організацій, установ створюється Міжнародний консорціум центрів реабілітації.
Серед його учасників із української сторони - Центр, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Гуманітарний інститут Національної академії Міністерства оборони України, Мобільний госпіталь Першої Президентської штурмової бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка Національної Гвардії України, УСПП, Центр стратегічних комунікацій Національної Академії Служби Безпеки України, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку Національної академії наук України, Всеукраїнське об’єднання організацій роботодавців охорони здоров’я, Всеукраїнська громадська організація «Наукове товариство інвалідів «Інститут соціальної політики», ВВЦС «Бойове Братерство України», ГО «Інститут медико-соціальних проблем вразливих категорій населення, Львівський національний лісотехнічний університет України, Міжнародний благодійний фонд «Віра», Сколівська міська рада та ін.
Передбачається, що Міжнародний Консорціум стане ключовою громадською ініціативою в сприянні організації комплексу медико-профілактичних, лікувально-оздоровчих, науково-просвітницьких, культурних та інших заходів.
Напрацьовані механізми в рамках діяльності Міжнародного Консорціуму дадуть можливість в подальшому масштабувати вже згадану Стратегію в потужну мережу нової системи соціально-психологічної та медичної реабілітації.
Нагадаємо, що Стратегія передбачає реалізацію пілотного проєкту, залучення фахівців-методологів, створення комплексних навчальних програм і методичної літератури тощо.
Наразі триває розширення співпраці Центру з національними структурами України та Польщі, зарубіжними партнерами США, Фінляндії, Литви, Словенії, Норвегії, Грузії та іншими країнами в цьому напрямку.
15 березня відбудеться підписання відповідної угоди з WSG University (м.Бидгощ), який є не тільки науково-дослідницьким хабом, але й має мережу реабілітаційних центрів і програм. Зокрема, опікується понад 50 тис. українських біженців (переважно жінки та діти).
В подальшому міжнародний напрямок розвиватиметься в країнах ЄС, а також Канади і США, де можливо організувати програми реабілітації для військовослужбовців ЗСУ.