Поділитись
Будівельна галузь України та виробники будівельних матеріалів потребують чіткої державної політики з локалізації, довгострокових проєктів в рамках Плану відновлення від наслідків російської агресії, сприяння в процедурах сертифікації і впровадження стандартів і регламентів Євросоюзу.
Про це йшлося на засіданні Експертної ради по збереженню і розвитку будівельної галузі України, яке відбулося в Українському союзі промисловців та підприємців.
Нагадаємо, що УСПП свого часу налагодив співпрацю із Комітетом ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Разом із галузевими асоціаціями та експертами сторони створили Експертну раду, до якої ввійшла голова Комітету Олена Шуляк, представники Кабміну.
Учасники засідання підсумували те, що вдалося досягти в 2024 році та пріоритизували завдання на 2025 рік.
В Україні досі не створено єдиний орган, відповідальний за відбудову/модернізацію промисловості. Попри наполягання Експертної ради, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану державна політика в даному напрямі має безсистемний характер.
“Втім, це першочергове завдання для забезпечення стійкості національної економіки. Ставка на розширення локалізації виробництва, приведення продукції до вимог і стандартів ЄС, сприятлива податкова політика, а також адресний підхід в бронюванні фахівців - основні інструменти для досягнення цієї мети. Лише за умови злагодженої роботи Уряду, бізнесу та суспільства можливо забезпечити економічну стабільність", - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Представники будівельної галузі та виробники будівельних матеріалів розповіли про повільний прогрес щодо впровадження в дію 305 Регламенту ЄС. Перешкодою на цьому шляху стала приватизація (ліквідація) Українського науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» - єдиного, який займався розробкою стандартів в галузі.
Нараз, розуміючи цю проблему, Експертна рада посилено шукає міжнародних донорів, котрі б профінансували переклади технічних регламентів ЄС на українську мову з їх адаптацією і створення лабораторії, що засвідчувала б відповідність будівельної продукції європейським стандартам.
Окрім того, як повідомив секретар Експертної ради, президент Спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій, за сприяння GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit) учасниками ринку створено електронний каталог виробників будматеріалів в Україні. Саме ним почали послуговуватися міжнародні інвестори та фонди, які виділяють кошти на відбудову та пріоритетно обирають місцевих виробників.
“Також у співпраці із “Укрзовнішпромекспертиза” провели опитування виробників, актуалізувати дані для так званої Білої книги, котра також доступна до ознайомлення”, - повідомив К.Салій.
Учасники засідання виступають за якнайшвидше впровадження європейських регламентів і інвестиції в розвиток будівельної галузі. Вони прогнозують розбудову мережі нових оборонних підприємств, укриттів та бомбосховищ - що є реаліями України, адже навіть після можливого перемир'я із агресором він нікуди не дінеться.
Також, як приклад масштабу проблем, руйнація житлового фонду вже перевищила десятки мільйонів метрів квадратних - за підсумками 2024 року ця цифра значно зросте, а тому потрібні величезні обсяги матеріалів для відбудови доступних по вартості і якісних.
Усі озвучені на засіданні пропозиції будуть включені до рекомендацій Експертної ради, які спрямують ВРУ, Кабміну та Офісу президента.