Україна переживає глибоку соціально-економічну, фінансову кризу. В І кварталі 2020р. порівняно з аналогічним періодом 2019 р. зниження виробництва промислової продукції становило 5,1 %, машинобудування – 14,5%, металургії – 10,3%. Однак списувати економічне падіння на пандемію і карантин, як це зараз робиться, є неправильним, кризові явища почалися значно раніше. Ще в грудні 2019р. спад промислового виробництва складав 8,3% порівняно с груднем 2018р. Про це в ефірі одного з національних телеканалів заявив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
«Влада мала розробити ефективні антикризові заходи ще тоді, коли у минулому році стали виразними тенденції до зниження виробництва, а Євросоюз в 2019р. визнав Україну найбіднішою державою в Європі. Але антикризовий план відсутній як нині, так і на посткарантинний період. Це спричинено глибокою деградацією владних інститутів, коли кадрова політика, по-перше, є хаотичною і безсистемною, по-друге, відбувається за принципами особистої відданості, незрозумілих квот, інтересів різних політико-фінансових груп, замість того щоб дати дорогу професійним, порядним, не пов’язаним з корупцією управлінцям. Та й тривала відсутність антикризового плану дій свідчить про неспроможність влади діяти в надзвичайних умовах, працювати стратегічно, ухвалювати ефективні рішення та мобілізовувати на їх виконання державну машину», – переконаний Анатолій Кінах.
Він вважає, введення жорсткого карантину було невиправданим. Деякі заходи стали просто алогічними та аморальними – наприклад, заборона відвідування парків, «тому що українці не доросли до потрібного рівня свідомості». Вбивчими стали карантинні заходи для малого і середнього бізнесу – перш за все, через логістичні проблеми, люди просто не могли, та й донині не можуть добратися до роботи. «Заборонити, закрити, не дозволяти», такою була політика влади, яка нічого не пропонувала взамін. Тому й не дивно, що безробіття становить нині близько 12%.
«Антикризовий план з заходами на посткарантинний період треба затверджувати і реалізовувати негайно. Мають бути передбачені заходи державного протекціонізму, які дадуть шанс розвитку вітчизняній промисловості, переорієнтують систему держзакупівель в бік національного виробника, розширять можливості внутрішнього ринку. Потрібні окремі програми імпортозаміщення і локалізації виробництв, перш за все, в машинобудуванні. Який б напрямок, яка б галузь не знаходила своє відображення в державному антикризовому плані, мова пріоритетно має йти про збереження старих та створення нових робочих місць, бо безробіття загрожує падінням рівня життя і соціальними протестами», – окреслив лідер ділової спільноти зміст антикризового плану.
Він окремо зупинився на ролі Національного банку в економічних процесах, зауваживши, що він не має бути безконтрольним. Головна функція НБУ – підтримка економіка, він має забезпечити доступ реального сектору до кредитних ресурсів. Той факт, що нині лише 465 підприємств скористалися «малими» кредитами, є крапля в море, тут немає ніякого економічного ефекту в масштабах країни. Банк разом з урядом повинен розробити програми доступності усіх категорій бізнесу – великого, експортерів, середнього, малого і навіть початкового – до кредитів, щоб реальний сектор економіки міг безперешкодно вести господарську діяльність.
Анатолій Кінах нагадав, що варіант план виходу української економіки з кризи підготовлений в УСПП, Антикризової раді громадських організацій – це документи «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет» та додаток до нього – невідкладні антикризові заходи, вони надіслані вищому керівництву держави. Крім того, тут постійно оновлюють моніторинг антикризових економічних заходів, які здійснюють інші країни Європи та світу, та спрямовують його уряду, парламенту, президенту.