
Упровадження і застосування в Україні сонячних електростанцій, придатних для сільського господарства можливе вже в найближчій перспективі. Йдеться про литовську систему Agrosolar, яка впродовж останнього десятиріччя набуває стрімкої популярності в світі. Особливо це актуально для посушливих регіонів, котрі мають надлишок сонячної активності та брак водних ресурсів. Віднедавна, на жаль, це актуально і для низки українських регіонів, зокрема Херсонщини, Миколаївщини тощо.
Про це йшлося в рамках тематичної литовсько-української конференція, організованої УСПП, литовською BOD Group за участі посла України в Литві Володимира Яценківського, представників муніципальних громад, агровиробників тощо.
Модерував захід перший віце-президент УСПП, співголова Українсько-литовської ділової ради Сергій Прохоров.
Інноваційна система, пропонована BOD Group - об'єднує землеробство і виробництво сонячної енергії на одній території, що економічно вигідно.
Агроелектростанція сприяє раціональному (подвійному) використанню території, захищає ґрунт від ерозії, вирівнює температурні коливання, дозволяє краще утримувати вологу на поверхні ґрунту, тим самим заощаджуючи воду для поливу.
Як розповів президент Конфедерації промисловців Литви, голова правління групи «Global BOD Group» Відмантас Янулявічюс, є три основні види таких установок: горизонтальна, вертикальна та динамічна. Сонячні панелі, відповідно, встановлюються як дах конструкції (теплиці), в якій вирощуються культури, як ряди, між якими розміщуються рослини, або модулі установлються на комп’ютеризованих трекерах. Останній є більш інноваційним, адже дозволяє регулювати кут нахилу сонячних модулів впродовж дня.
Поєднання сонячних електростанцій із агровиробництвом дає потужний ефект – в 2-3 рази підвищує урожайність, дозрівання швидше на 30%, значно економить втрату вологи ( у деяких випадках навіть до 80%).
Наразі такі литовські системи впроваджуються не тільки в Європі, але й в Дубай, Туреччині тощо.
До слова, Україна, завдяки діяльності двосторонньої ділової ради, співпраці УСПП та Конфедерації промисловців Литви, стала чи не першопрохідцем даної технології. 2019 року у Вільногірську Дніпропетровської області введена в експлуатацію така електростанція на 2 мВТ. Проект відбувся за фінансової підтримки ЕКО-банку, сприяння групи «Global BOD Group», Литовсько-української та Українсько-литовської ділових рад та Посольства Республіки Литва в Україні. Ця СЕС нового покоління використовує новаторську технологію - двофазні сонячні панелі в поєднанні з сучасною системою сонячного відстеження. Така технологія дозволяє генерувати на 40% більше електроенергії в порівнянні з традиційними сонячними установками.
Ця станція є максимально ефективною саме в українських широтах. Вона не буде зменшувати генерацію електроенергії навіть взимку, перетворюючи відбиті від снігу промені в чисту енергію сонця в той час, коли класична СЕС зменшить свою генерацію практично до нуля.
До слова, на 5-му Економічному форумі Україна-Литва, організованому УСПП та КПЛ, компанія оголосила, що розглядає можливість будівництва в Херсонській області сонячної електростанції на 30 мегават і запуску в регіоні виробництва сонячних модулів.
Можливість виробництва сонячних панелей в Україні Відмантас Янулявічюс підтвердив і в рамках даної конференції.
«Європейські інвестиції і технології, українські природні умови і кадровий потенціал разом мають величезні перспективи», - зазначив Янулявічюс.
З цим згоден і в.о. голови Держенергоефективності України Костянтин Гура. За його даними, перспективний обсяг інвестицій в зелену енергетику України становить близько 70 млрд. євро.
Віце-президент УСПП, голова Ради підприємців при КМУ Леонід Козаченко зауважив, що агроелектростанції – цікаві для українського фермерства технології, які, скоріше за все, будуть впроваджуватися вже в найближчі роки.
Учасники конференції також мали змогу уточнити потрібну для них інформацію, надати конкретні пропозиції по співпраці із литовцями.
Напрацювання конференції буде продовжене в робочих контактах між сторонами, а також в рамках наступних заходів.