Поділитись
Ситуація у виробничих галузях нестабільна. На фоні падіння промисловості в 2022 році - після початку повномасштабної війни рф проти України - на 37%, відновлення немає або воно незначне. Через дорогі фінансові ресурси і логістику, позицію деяких європейських країн, українські експортери втрачають прибутки і кадровий потенціал.
Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало біля 38 млрд доларів за минулий рік і ця негативна тенденція продовжується і в першому кварталі 2024-го.
На прикладі легкої промисловості, де ємність внутрішнього ринку 200 млрд. гривень, присутність імпорту - від 80 до 90%. Тобто Україна втрачає десятки мільярдів гривень на створення робочих місць не в себе, а за кордоном.
Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП, Укрлегпрому та представників Уряду, бізнесу, експертів, міжнародних партнерів.
Учасники засідання підкреслили, що економічна платформа “Зроблено в Україні “ запущена Указом Президента вже 2 місяці тому та вимагає чіткої тактики і стратегії по її наповненню.
Вона є на часі, адже підвищення стійкості і самодостатності економіки є питанням національної безпеки. Є ризики зменшення обсягів і затримок зовнішньої фінансової допомоги, зокрема, більше півроку Конгрес США не може проголосувати виділення пакету підтримки України на 60 млрд. дол.
Прийняті раніше в ЄС рішення про передачу відсотків від прибутків із арештованого майна рф на потреби оборони України вступили в силу в лютому 2024, отже, кілька мільярдів накопичених відсотків за 2022-2023 залишаться на рахунках євробондів.
Відтак, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану проводитиме аудит та надаватиме пропозиції по пріоритетним галузям економіки. Так, штаб, УСПП та експерти вже розглянули ситуацію в АПК, будівельній галузі, металургії. На черзі хімпром (імпорт сягає до 90%), машинобудування та ін.
“З урядом, парламентом будемо формувати низку заходів, щоб завершити аудит в ключових сферах економіки та запропонувати кфективні стратегії дій. Головне завдання - наповнювати платформу “Зроблено в Україні “ реальною нормативною і ресурсною базою”, - повідомив президент УСПП Анатолій Кінах.
Загалом серед першочергових кроків - подальше розширення доступу виробників до публічних закупівель, політика локалізації, імпортозаміщення (там, де це обґрунтовано), збільшення масштабів кредитування і т.д.
Нагадаємо, що УСПП активно включився в реалізацію ініціативи Президента “Зроблено в Україні “, а також виконання задекларованих в спільній Заяві Уряду та бізнес-асоціацій напрямків співпраці.
У березні-квітні діловий союз запланував та вже провів частину із кількадесят конференцій і зустрічей із бізнесом Фінляндії, США, Польщі, Литви та ін. Готується відкриття Представництва УСПП у Варшаві для інтенсифікації залучення місцевих інвесторів в проєкти із відбудови, модернізації України.
На попередньому засіданні Антикризового штабу йшлося про Стратегію реалізації “Зроблено в Україні “ в цілому; наступні засідання конкретизують ці пропозиції.
Водночас, деякі урядові представники із Секретаріату КМУ намагалися зробити спробу блокування роботи УСПП та Антикризового штабу. Ситуація вирішується в правовому полі.
“Ці обставини не вплинуть на нашу роботу по захисту бізнесу, промоції українського експорту, політики локалізації виробництва, пошуку партнерів в ЄС та США”, - підсумували в діловому союзі.