Поділитись
Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №3515 щодо прожиткового мінімуму в Україні. Нагадаємо, нині чинна цифра в 2270 гривні на працездатну особу не відповідає ціновим реаліям вартості життя в Україні та в рази відстає від вартості тарифів. Згідно із законопроєктом, гарантований мінімум має становити не менше 40% відсотків від середньої зарплати - тобто 5400 грн – в 2021 році із подальшим ростом на кілька відсотків щорічно.
УСПП в цілому підтримує приведення показника мінімальних доходів до економічних реалій, про потребу цього кроку неодноразово висловлювався в своїх публічних заявах, зверненнях до уряду тощо.
Втім, турбує той факт, що в законпроєкті не зазначено жодних передумов для підвищення прожиткового мінімуму.
«Наприклад, соцдопомогу малозабезпеченим пропонують рахувати, спираючись на прожитковий мінімум, який щорічно встановлюється законом про держбюджет. Тобто, по суті, щороку будуть дискусії про те, чи є в бюджеті гроші на це, чи дозволяє боргове навантаження чи перемовини із міжнародними донорами – МВФ та ін. – піти на такий крок? Це управління даним показником в ручному режимі. Ми вступаємо за те, що Україна мала чітку стратегію на середньостроковий період щодо росту платоспроможності громадян – від середніх зарплат до всіх соцвиплат, прожиткових мінімумів тощо. Соціальні партнери уряду – роботодавці і профспілки – давно наполягають на такогому системному підході», - зазначає президент УСПП Анатолій Кінах.
Лідер ділової спільноти звертає увагу на таке: якщо до цих пір прожитковий мінімум в Україні розраховувався урядом, виходячи з споживчого кошика, то після прийняття законопроєкту він буде таким собі процентним співвідношенням до середньомісячної зарплати. Виникає питання: чи буде остання зростати пропорційно до інфляції, росту цін і тарифів в Україні? Вже зараз ці показники неспівмірні. До 70% своїх прибутків домогосподарство витрачає на харчі і оплату комірного.
Законопроєкт відв’язує прожитковий мінімум від багатьох виплат, штрафів і зарплат. До прикладу, пропонується прибрати норму, згідно з якою мінімальна зарплата не може бути менше, ніж прожитковий мінімум. Розміри зарплат бюджетникам, чиновникам та іншим категоріям визначатиме Кабмін.
А для визначення розмірів штрафів застосовуватиметься якась розрахункова одиниця - вона буде затверджуватися щороку законом про державний бюджет.
Все це дає можливість уряду самому встановлювати розміри соцвиплат та керувати соціалкою щороку в «ручному режимі».
Тим не менше, кажуть в УСПП, варто було б звернути увагу на таке. Україна втрачає щороку понад 100 млрд грн внаслідок корупції на митниці. У 2020 році чистий відтік прямих іноземних інвестицій Україну склав $868,2 млн порівняно з їх чистим припливом у $5,86 млрд у 2019 році. В більшості – через правову незахищеність і непрогнозованість.
Держборг тільки за квітень зріс на 20 млрд. гривень. При цьому, немає чітких стратегій для розвитку національного ринку праці, програми заохочення повернення трудових мігрантів (6-7 млн. за кордоном), сприяння самозайнятості, доступного кредитування за антикризовими ставками, що не перевищували б 5% та багато іншого.
«Робота за цими напрямами б дала створення сотень тисяч робочих місць в Україні та підвищувала б рівень середньої зарплати, прибутків громадян в цілому. Все інше – то просто прогнозна статистика і віртуальні показники», - підсумував президент УСПП.